Прийменник та сполучник. Правопис

Із(за) лісу, з(за) туману, місяць випливає.(Т. Шевченко.)

Хлюпочуться качаточка по(між) осокою.(Т. Шевченко.)

Ллється з(поза) хмар проміння тепле і голубувате.(М. Рильський.)

(Під) час канікул я часто буваю в лісі.

Таке буває тільки (уві) сні.(П. Ворнько).

Розігрався мій кінь ( піді)мною.(Народна творчість.)

Кричать журавлі (наді)мною.(В. Сосюра.)

Незвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати (по) українському, (по)польському і (по)німецькому.(М. Коцюбинський.)

Удвох кімнатах, зустрілись удвох, у кімнатах

перед класом, передусім класом, передусім будь щирим

згори високої, з високої гори, глянув звисока

з-за спини, із- за гори, з- під столу

в глиб землі, з краю землі, з боку товариша

корінь росте вглиб, моя хата скраю,став збоку

у середині кімнати, з початку місяця, із-за гори високої

спочатку треба подумати, спинився всередині, спустився згори

А що робилось на початку літа - огірки цвітуть,гарбузи цвітуть, картопля цвіте.(О. Довженко.)

Проблиски світла спочатку такі бліді й тихі, чимдалі розросталися, потужніли.(М. Коцюбинський.)

Блискавки бігли з різних сторін до середини неба.(І. Франко.)

Верба товста та всередині пуста.(Народна творчість.)

Тож третій вітер летить, співає, до всіх із ласкою та по рідному промовляє.

( Т. Шевченко.)

По новому руслу потекло відтепер донецьке життя.(О. Гончар.)

Згори лине жайворонкова пісня. (Панас Мирний.)

Десь камінь прибережний бє швидка вода.(І. Муратов.)

Гетьте, думи, ви хмари осінні ! То(ж)тепера весна золота!(Леся Українка.)

Добре, дуже б добре було, якби(то) воно сталося,як гадається.(Т. Шевченко.)

Все одно, що(б) не сталося, ми не розлучимось.(Леся Українка.)

Та то(ж) було за чорних днів, за темряви тяжкої.(М. Рильський.)

Що б не робив, роби тільки найкраще.(І. Кульська.)

Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці.

(М. Коцюбинський)

Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути , я б з них зробила золотую арфу.(Леся Українка.)

Як би не крутила хуртовина, блисне промінь - крига розтає.(З. Гончарук.)

На те й лихо, щоб з ним боротись.(Т. Шевченко.)

Угору стяг, а світо - в руки , і, що б не сталося, - вперед!(М. Старицький.)

Народна пісня - то ж вона усій землі окраса.(М. Рильський.)

Загинув би, напевно, люд нещасний, якби погасла та маленька іскра любові братньої.(Леся Українка.)

Є почуття такі прозорі , що коли бз них відлити зорі, вони б світились, як небесні.(П. Воронько.)

Даю тобі цей меч, дарма що ти сильна.(Леся Українка.)

Дівчата спросонку спершу перегукуються з кимось, немовби пробуючи голоси.( Іван Ле.)

Довго співали дівчата , довго гуляли хлопці, незважаючи на те що другого дня треба було рано вставати.(І. Нечуй- Левицький.)

Добре, дуже добре було, якби(то) воно так сталося, як гадалось.

.( Т. Шевченко.)

Миру над світом сіяє маяк, тим(то) спокійно свій невід рибак кидає в море, що піниться й грає.(М. Рильський.)

Дарма( що) рудим називають,за( те) ж серце в нього золоте.( Гончар.)

Вода палахкотіла жовтим вогнем, наче(б)то горіло ціле море.(Вал. Шевчук.)

Протокол зборів підписали всі члени комісії, одначе з окремими зауваженнями.

З 25 по 27 червня історичний музей не працюватиме, позаяк зачиняється на ремонт.

Більше вір своїм очам, аніж чужим речам.

Що більше працюватимеш, тим більше матимеш.