Просте речення . ускладнене звертанням, однорідними членами речення, вставними словами.

а) Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки синім лугом ромашкою й птицею з канівських круч.

б) Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки синім лугом, ромашкою й птицею з канівських круч.

в) Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки - синім лугом ромашкою й птицею з канівських круч.

г) Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки: синім лугом ромашкою й птицею з канівських круч.

а) Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

б) Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

в) Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень.

г) Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

а) Розведене пастухами ще зранку.

б) Що залишили недолугі туристи.

в) І ховається за ліс сонце.

г) І залишає по собі лише іскорки.

а) Білі червоні рожеві айстри ростуть на городі

б) Свіже вологе повітря сповнене весняної сили

в) Густий вечірній туман опустився на луки

г) Теплі погожі дні дарують людям радість

а) Усе таке рідне й близьке веселить мій погляд викликає безмежне почуття щирої радості.

б) І хліб на столі і вишита хустина і старі світлини усе нагадує мені дитинство.

в) Усе зігріває мою душу і криниця на подвір’ї і розложиста груша в саду і кущ калини біля хати.

г) Усе випромінювало світло символізувало глибину незрадливої любові до батьків.

а) Лози висип кручі ліс усе блищить і сяє на сонці

б) У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград красиве і корисне

в) Вода хмари ліс усе безупинно неслося вперед шуміло блищало на сонці.

г) Будинки садки сніги усе міліє в теплі сонця

а) присудки

б) означення

в) додатки

г) підмети

Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній імлі.

За лісом сонце сходило й розсіювалось біле плетиво хмар.

У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

1

2

3

4

5

Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Тягнуться до сонця і квітки, і трави, віти кучеряві, гори голубі.

З берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Понад морями пролягають тіні.

Котиться Колобок, котиться, а назустріч йому Лисичка.

Осінь ходить, яблука золотить.

Дід уже був старий, але повороткий.

З моря долітали і шум прибою, і крики чайок

Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохало село в садочку під вишнею.

Квітнуть вишні в моєму садку, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.

Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.

І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів

а) Розповідне, просте, односкладне, поширене, ускладнене звертанням.

б) Спонукальне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене звертанням.

в) Розповідне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене звертанням.

г) Спонукальне, просте, односкладне, поширене, ускладнене звертання

а) Усе таке рідне й близьке веселить мій погляд викликає безмежне почуття щирої радості.

б) І хліб на столі і вишита хустина і старі світлини усе нагадує мені дитинство.

в) Усе зігріває мою душу і криниця на подвір’ї і розложиста груша в саду і кущ калини біля хати.

г) Усе випромінювало світло символізувало глибину незрадливої любові до батьків.

а) 1

б) 2

в) 3

г) 4

а) Розведене пастухами ще зранку.

б) Що залишили недолугі туристи.

в) І ховається за ліс сонце.

г) І залишає по собі лише іскорки.

а) Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

б) Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

в) Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень.

г) Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

а) Білі червоні рожеві айстри ростуть на городі

б) Свіже вологе повітря сповнене весняної сили

в) Густий вечірній туман опустився на луки

г) Теплі погожі дні дарують людям радість

а) Ніч була хоч І зоряна але темна.

б) Я живу не так тобою ЯК собою.

в) Справжні чудеса можна побачити уві сні АБО в казці.

г) Було нестерпно жарко ЯК у приміщенні так і на вулиці.

а) Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки синім лугом ромашкою й птицею з канівських круч.

б) Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки синім лугом, ромашкою й птицею з канівських круч.

в) Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки - синім лугом ромашкою й птицею з канівських круч.

г) Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки: синім лугом ромашкою й птицею з канівських круч.

а) Рідна мамо моя як багато дала ти мені в житті.

б) Дивовижний незбагненний світ відкривався перед молодими.

в) Катерина Пилипівна так звали нашу бабусю знала багато народних пісень. .

г) Батько либонь ще вчора розпочав малювати портрет дідуся

а) . Мабуть, а втім, ніби, тож.

 б) Адже, навіть, нібито, причому

в) Отже, отож, обов’язково, тільки

г) По-перше, немовбито, неначебто, та й

а) З вікон рідної хати видно розлогі поля.

б) На диво всій родині мама вигаптувала святковий рушник.

в) Молодим на весіллі дарують на щастя родинний оберіг.

г) Дідусь видно сьогодні закінчить майструвати воза.

а) Які виражають ставлення мовця до висловлюваної ним думки.

б) Які близькі за своєю семантичною та синтаксичною функцією.

в) Слова, що називають того, до кого адресоване мовлення.

г) Слова, близькі за лексичним значенням.

а) Від подиху вітру, колись золота, вже друга корона з кульбаби злетіла.

б) От і сподіваюся на ліпше. Правда, сподіваюся у віршах.

в) Багато в світі зла, та доброго у ньому більше у стократ.

г) Звучіть, колискові, у нас надвечір´я

а) додатком

б) підметом

в) присудком

г) обставиною

а) означено-особове

б) неозначено-особове

в) безособове

г) узагальнено-особове

а) Батько з матір'ю відпочивали.

б) Повітря зробилося прозорим.

в) Частина дітей лягла спати.

г) Тут затишно.

а) присудки

б) означення

в) додатки

г) підмети

а) Дощ на щастя потроху стихав

б) Ми безперечно здобудемо перемогу

в) Шкільні роки пролетіли на диво швидко

г) Вітер дужчав принаймні очерет шумів так що все заглушив

а) Горе, кажуть за горе чіпляється

б) Товариш, видно: не зрозумів жарту

в) Кожен має посидіти в житі, принаймні, одне дерево

г) На диво, птахи ще не відлітали у вирій

а) А в долинці скрадливо воркувала річка розмиваючи берег

б) Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої золотим хлібом

в) Викупаний сонцем колос вклоняється землі

г) Налякані грозою птахи кружляли над гніздами

а) розведене пастухами ще зранку

б) що залишили недолугі туристи

в) і ховається за ліс сонце

г) і залишає по собі пустку

а) Лози висип кручі ліс усе блищить і сяє на сонці

б) У щастя людського два рівних є крила троянди й виноград красиве і корисне

в) Вода хмари ліс усе безупинно неслося вперед шуміло блищало на сонці.

г) Будинки садки сніги усе міліє в теплі сонця

а) узагальнено-особове

б) називне

в) безособове

г) неозначено-особове

а) І Волги плин і вітер подніпровський несуть веселі наші паруси

б) Десь за селом на гонах далеких гасло сонце

в) Мужай прекрасна наша мово серед прекрасних братніх мов

г) Удосвіта знов загули морозі сосни і закричали півні на горищах

Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній імлі.

За лісом сонце сходило й розсіювалось біле плетиво хмар.

У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

А чи не занадто я славословлю старих коней та село, і стару свою хату?

Є в нас сила і правда, і слава, і земля своя рідна й свята.

На Колимі запахло чебрецем, і руто-м'ятою, і кропивою.

Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

Їхав козаченько лугом, долиною та лісочком, та садочком до своєї милої.

І сміх і гріх було дивитись на цю недоладну постать.

Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м'ясо.

І холод і голод оселилися в Чіпчиній хаті.

Нічний спосіб життя ведуть і сич і сова.

І так і сяк намагався їм допомогти а не виходить

Усі квіти:маки, ромашки, волошки - тягнулися до сонця.

Річки, трава, дерева, птахи, люди: усе сповнене весною.

Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів - можна було побачити в полі.

Луки, гори, пишні сади - усе зелене й принишкле.

Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

1

2

3

4

5

Окрилений покидаю своє весняне пристанище.

Зачарований прекрасним вечором я довго блукав понад берегом річки.

І місяць травень буде зеленіть рудим джмелем наляканим до краю.

Покрите хмарами сонце ледь вибилося з-за гори.

Омиті дощами яскраво зеленіли сади

... вражають красою дерева.

Вражають красою дерева ...

Дерева ... вражають красою.

Красою вражають дерева...

Вражають красою ... дерева.

Ліричний герой поезії "Задивляюсь у твої зіниці..." любить і пишається Україною.

Старенький "фольсваген" виїхав на дорогу й різко повернув на перехресті.

Пізнього вечора сонце пірнає в море й забирає їз собою жовтогаряче проміння.

Студентам дали завдання прочитати й проаналізувати публіцистичний текст.

Поле з картоплею потрібно систематично поливати й прополювати.

пішли, саму свіжу

давай підемо, найсвіжішу

ходімо, найбільш свіжішу,

пішли, найбільш свіжішу

ходімо, найсвіжішу

1

2

3

4

5

4 5

1 3

2 1

5 3

4 2

дати зелену вулицю

дати березової каші

дати поблажку

дати хропака

дати спокій

дати зелену вулицю

дати березової каші

дати поблажку

дати хропака

дати спокій

тире в складному безсполучниковому реченні

тире в складносурядному реченні

тире при однорідних членах речення

тире на місці пропущеного члена речення

тире між підметом і присудком

тире в складному безсполучниковому реченні

тире в складносурядному реченні

тире при однорідних членах речення

тире на місці пропущеного члена речення

тире між підметом і присудком

узагальнено-особове

неозначено-особове

означено-особове

безособове

називне

узагальнено-особове

неозначено-особове

означено-особове

безособове

називне

узагальнено-особове

неозначено-особове

означено-особове

безособове

називне