просте ускладнене речення

ті, які мають дві граматичні основи

ті, які мають другорядні члени речення

ті, які мають два і більше присудка

ті, які мають два і більше підмета

різновид підмета

різновид присудка

різновид додатка

різновид означення

Ми побували біля озера.

Батьки купили мені в спальню диван-ліжко.

Вдяг ясен-князь кирею золоту.

Еней був парубок моторний.

Вечірнє сонце, дякую за день!

Яка орда нам гідність потоптала?

Із можливого в чудесне перекинуто мости.

Учи дітей не страшкою, а ласкою.

Зелене море зроблять із Дніпра.

На жаль, забули свою історію.

Заморосило осінь у сльозу.

Смолою пахне дощок білий ряд.

Згаяного часу конем не доженеш.

Подбати мушу про тебе.

Снігами вкрилися поля і луки.

Пахне гіркотою осені.

Радять мені жити без ілюзій.

Журбою біді не пособиш.

Усоте прославляю буйноту життя.

Бережи честь змолоду.

Ночвами моря не перепливеш.

Правду не сховаєш.

Батьківщину і матір не вибирають.

Щозміни норму виконуємо на сто відсотків.

У тихім сквері серед віт мармурова Венера.

Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.

У синіх відрах листя лопушине.

Твої спогади світлі, але щемливі.

За вікном жоржини й чорнобривці.

Осріблені місяцем гори, здаються казковими.

Повітря, насичене густим ароматом, заповнило кімнату.

Вишитий майстринею рушник приковував погляд.

Одягнена у весільний одяг, вона ніби не йшла, а пливла над землею.

Оточене густими кущами озеро, було не широке, а довге.

  Оточене густими кущами, озеро було не широке, а довге.

Оточене густими кущами озеро було не широке, а довге.

Оточене густими кущами озеро було не широке а довге.

Основна обрядова їжа – вареники з сиром присмачені маслом чи сметаною.

На великому камені, порослому мохом безліч крилатих мурашок.

У три ряди сидять за довгими веслами невільники прикуті до лав ланцюгами.

За щедрівку ґазда виносив пригорщу вівса, намоченого у воді.

Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.

Гаряче пахнуть, насичені сонцем трави.

Через двадцять років після смерті Т.Шевченка музей, створений на Чернечій горі, гостинно відчинив двері для перших відвідувачів.

Солодко пахло, втоптаним у землю, набубнявілим житом.

Хмари завирували, закипіли рушили вперед опускаючись усе

нижче.

Дарина вийшла з хати, але, поминувши будинок, попрямувала

в сад.

Наблизившись до церковної садиби молодший парубок відбіг

від гурту.

 Отак живе собі село, притулившись,попід горою край затоки

Забуваючи зайве глибше пізнаєш необхідне.

Із садка виходимо повільно й тихо крадучись.

Горітимуть свічки весняних журавлів перетинаючи наскісно небо.

Виховуючи свою дитину ти виховуєш себе.

Перед очима ще жили картини навіяні піснею.

Обабіч стежки мерехтить самоцвітами вмита росою трава.

Співа трава ніким ще не зім’ята, і вабить таємницями.

Степ у цю пору весь, залитий сонцем і огорнутий думками.

Ткану зорями теплу хустину, ніч на тихе село одягла.

Жайворонки співали над ріллею, високо піднявшись угору.

З півночі повіяв свіжий вітер, розірвавши пелену хмар.

Живе село мало не споконвіку, притулившись попід горою край затоки.

Зламавши кригу, річкою залило всю заплаву.

Місяць плив, намагаючись утриматися на нетривких хвилях неба.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки.

Хлопці бігли не чуючи ніг.

Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береги далеке полум'я хмар.

Вони сиділи склавши руки.

Відпочивши ми знову взялися за роботу.

Стоїть замислившись стара груша в саду

Розбудовуючись Луцьк стає все сучаснішим.

Опритомнівши чоловік почув недалеко людські голоси.

присудком

додатком

не є членом речення

обставиною

Чого зажурився мій любий козаче.

Співають у пісні що нема кращого на вроду як ясна зоря на погоду.

Ніщо так не красить людину як натхнення.

Він, здається, все знав, все пережив, передумав.

На жаль, чудес на світі не буває.

Може, ви чули, як пахне земля?

Мабуть, ще змалечку чули…

Діти, будьте обережні на дорозі!

Будь ласка, будьте обережні!

Діти, будьте обережні на дорозі, будь ласка!

У ліс здається сьогодні завітала осінь.

Чомусь явір здається сумним?

Осінній день здається дуже прозорим

Мені здається що осінь до мене приходить  уві сні.

А) На щo ви проміняли королево троянду i живого солов’я? (І.Жиленко);

Б) Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє, дзвонить пісеньку жайворонок, затонувши десь в бездні-глубіні кришталевого oкeaнy (І.Франко);

В) Чіпка перестав хліба робити, став по ярмарках їздити, полотна скуповувати та перепродувати (Панас Мирний).

Наш трнер... Дніпро перепливти.

....весна вже настала?

Кожен ... мріяти про велике.

... орел здійнятися вище хмар?

Україна ... знову перемогти.

Десь кажуть є гора де не співають птиці.

Отже червень розпочинаються канікули!

Без сумніву й ми не в тім'я биті.

Мабуть сонця сьогодні буде мало.

Оцих тополь приречений кортеж довічно супроводить Україну і традиційні верби і калина все батьківське але й синівське теж!

Луки і ліси під пензлем осені барвисто немов шедеври пейзажиста горять на виставці краси.

І це повітря і покручені лози і зів’яла трава усе це мимохіть нагадувало їй щасливі хвилини життя.

Усяке птаство як-от деркачів перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві.

Річки трава дерева птахи люди усе навколо сповнене весняної пружної нестримної сили.

Квітнуть вишні в моєму саду, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.

 Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.

І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів.

Любіть травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дня.