Просте ускладнене речення (ОЧР, ВЧР)

 Ось він Дніпро величний і древній народна українська ріка.

 Арики тобто зрошувальні канали густою сіткою вкрили степ.

Дядько Максим теж залізничник після війни жив під Черкасами.

Чорні вуглинки обрамлених довгими віями великих очей на збліднілому обличчі обпекли Максима зупинили.

У прозорому п’янкому повітрі почепився перший срібний дзвоник весни

крихітний жайворонок.

Вибудована на тонкій інтуїції і вивірена 100-літнім досвідом, вона з користю прислужиться кожному, у тому числі великою мірою і нам, медикам.

 Зіткнувшись із будь-якими труднощами знаходиш в них чисту радість. (Нік Вуйчич)

 Доглядаючи за серцем, турбуєшся про майбутнє.

Прочитавши роман, я полинула в моторошний світ пригод.

відокремленим додатком

 відокремленою прикладкою

 відокремленою обставиною

 відокремленим означенням

 однорідними членами речення

1

2

3

4

5

Усе в чеканні: спілі каплі рос, земля і місяць, вишні і тополі, і тиша в тиші, і тумани в полі.

Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності, як-от мудрість правосуддя, стійкість, вірність.

Багато поетів, а саме: Б. Олійник, Л. Костенко, П Тичина оспівували давню й нову красу Києва.

Летиш і милуєшся всім і сріблястою нехворощю, і ворохами золотими на токах.

Буди вже ясне сонце, комашину, дерева, трави — все буди!

Тобі, народне слово, у славі й цвіті сам Бог велів перемагати й жити!

У прозорій імлі спалахували миготливі вогники: червоні, блакитні, зелені.

Усюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги — росли молоді осокори.

До тебе Україно наша бездольная мати струна моя перша озветься.

Пригадайте мамо те прощання край воріт де сяяла роса.

Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.

До тебе мій дорогий юний друже приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань.

1 - А, 2 - Д, 3 - Е, 4 - В, 5 - Б

1 - А, 2 - Д, 3 - Б, 4 - Г, 5 - Е

1 - Б, 2 - В, 3 - А, 4 - Д, 5 - Е

1 - Е, 2 - Б, 3 - В, 4 - Г, 5 - А