Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення

Сніг у полі побілішав, тепер проміння не тоне в гострій млі.

Санчата літали по колу, і голосна луна котилась над Рокитним озером до села.

 Мовчала трава, мовчало віддалік громаддя копиць, схожих на вершників.

 Санчата спочатку заскрипіли, зрушили з місця, потім засковзали по гладенькому льоду все швидше й швидше.

Прикраса складається із симетрично розташованих сцен та орнаментів.

Місяцеподібна чоловіча нагрудна прикраса має три яруси, чітко відокремлені один від одного товстими витими канатиками.

Головним сюжетом твору є центральна сцена верхнього ярусу, де двоє чоловіків, розтягнувши на руках шкуру, готуються до якогось таїнства.

Словник сучасної української мови містить майже десять відсотків іншомовних

слів.

Не плакали друзі, бо сльози, як кажуть, солдати в обозі здають ще до першого бою.

Можливо, колись я знайду свою гавань, де сонце ранкове розхитує гами.

Звичайно, ти закритись можеш планами, у лати справ сховать всього себе.

Як без ночей нема світання, так без світань шляхи не ті, і якщо в муках є шукання, то значить, муки ті святі!

Сонечко ще не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу.

І пахнуть медом, як осінні соти, мої земні простори і висоти.

Не цвітуть на вікні герані — сонний символ спокійних буднів.

 Сонечко ще не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу.

Турецькою мовою слово «козак» означає волоцюга, забіяка, розбійник 

 Безсумнівно, усе це разом являє собою могутню рушійну силу культурного прогресу народного побуту

Але, певна річ, не всі ці чинники впливають з однаковою силою по всій території України

По-перше, це зовнішнє оточення або природні умови, де проходить життя нашого народу

Зліва, на пагорбі, оточеному глибоким ровом, палав дерев’яний замок.

Олена, замість свого будинку, обрала Миколину садибу.

Газ має велике значення як паливо для промисловості.

Полум’я охопило місток, перекинутий через річку.

Ні, не бійся Тоню, то просто була система парашута така.

Я марила всю ніченьку про тебе мій паниченьку!

 Який-бо ти дідусю став суворий.

 Ой не світи місяченьку не світи нікому.

Колись наш пращур теж напевно зупинявся на Київській горі й навіки вподобавце місце.

Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову наприклад без такого

чудового слова „мрія”?

Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду – і може більше не прийду.

Повірте мені остаточно, бо сьогодні я маю винести з лабораторії кінескопи.

Важко, мабуть, доводиться кораблеві, що опинився в зоні тропічного тайфуну.

Досягнувши помірних висот, він навіть починає зупинятися, мовби для

відпочинку після довгої дороги.

Кожного разу, читаючи книги Леонардо чи дивлячись на його картини, я думав

про незвичайний, фантастичний і, мабуть, всього один виняток, який зробила природа для роду людського.

Декілька років тому інженери, взявши креслення Леонардо да Вінчі, вирішилипобудувати за ними машини.

Хоч убога-убога наша хатина, та в цей вечір і вона покращала

Опишу її неповторну зовнішність, привітну й веселу

Потім тато навстіж відчиняє наші скрипливі ворота

В її устах і душі насіння було святим словом 

Ранок — найкращий праці час. - речення з відокремленим уточнювальним членом.

Добриня прискорив крок, відчуваючи небезпеку. - речення з відокремленою обставиною.

 Князь стояв на паперті, оточений боярами та дружинниками. - речення з відокремленим означенням.

Невже Янка, оте вередливе дівчисько, знайшла в ньому щось таке, що зворухнуло її напівдитячу душу? - речення з відокремленою прикладкою.

Освіжений водами Скрабного, сонцем наласканий, неквапно рушив Лобода лісовою стежиною.

У пам'яті постав літній ранок, осяяний несміливими променями сонця.

Ось японська софора, диковане південне дерево, що квітує у липні білим та запахущим квітом.

Яблука, налятті холодним соком, світяться.