Прості ускладнені речення

Мов дві гілки ліщини, розійшлись дороги, і вечір сині тіні кидає на воду (Б.-І. Антонич).

Забрівши у хащі, закутаний у вітер, накритий небом і обмотаний піснями, лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом, і стигну, і холону, й твердну в білий камінь (Б.-І. Антонич).

Тріщить, лящить, мов щелепа, корчма, й ліщина галуззю стає сторчма (Б.-І. Антонич).

Та рвучий подув торсає похмуру тінь, що сволоком втекти не хоче в далечінь (Б.-І. Антонич).

Струмки полощуть срібло тиші, в росі купається трава (Б.-І. Антонич).

Я, сонцеві життя продавши за сто червінців божевілля, захоплений поганин завжди, поет весняного похмілля (Б.-І. Антонич).

В малій кімнаті стіни, наче руки, тримають полохливу тишу в жмені (Б.-І. Антонич).

Сідають дні, мов птахи, на хатах і розгортають крила вітру (Б.-І. Антонич).

Прокотяться, як лава, тисячні століття, де ми жили, ростимуть без наймення пальми (Б.-І. Антонич).

Підвівши очі з-понад книжки, побачиш світ барвистим сном (Б.-І. Антонич).

Там повен двір любистку цвітуть такі жоржини і вишні чорноокі стоять до холодів (Л. Костенко).

Все повторялось і краса й потворність (Л. Костенко).

Король сидів немов забувши про свою ганьбу (Л. Костенко).

Вже почалось мабуть майбутнє (Л. Костенко).

Ой жоржино моя жоржино доки в полі тобі стояти? (М. Вінграновський).

Дерева, вітром підбиті, пнуться до сонця.

Прощай, синє море, не скоро стрінемося.

Там, у степу, зійшлися в бою рідні брати.

Не шкодуй щастя мені, твоїй подрузі.

Чи варто шкодувати про щось, окрім втраченого щастя?

Дерева, вітром підбиті, пнуться до сонця.

Прощай, синє море, не скоро стрінемося.

Там, у степу, зійшлися в бою рідні брати.

Не шкодуй щастя мені, твоїй подрузі.

Чи варто шкодувати про щось, окрім втраченого щастя?

Дерева, вітром підбиті, пнуться до сонця.

Прощай, синє море, не скоро стрінемося.

Там, у степу, зійшлися в бою рідні брати.

Не шкодуй щастя мені, твоїй подрузі.

Чи варто шкодувати про щось, окрім втраченого щастя?

Дерева, вітром підбиті, пнуться до сонця.

Прощай, синє море, не скоро стрінемося.

Там, у степу, зійшлися в бою рідні брати.

Не шкодуй щастя мені, твоїй подрузі.

Чи варто шкодувати про щось, окрім втраченого щастя?

уточнювальна обставина

звертання

вставне слово

однорідні означення

відокремлена прикладка (різновид означення)

уточнювальна обставина

звертання

вставне слово

однорідні означення

відокремлена прикладка (різновид означення)

уточнювальна обставина

звертання

вставне слово

однорідні означення

відокремлена прикладка (різновид означення)

уточнювальна обставина

звертання

вставне слово

однорідні означення

відокремлена прикладка (різновид означення)