Сполучникові , безсполучникові, багатокомпонентні речення

Степан розумів, що ночували на острівці, верст за десять від Одеси.

Квіти, що рвалися з-під снігу, радували око.

Олесь розумів, що ніяка сила не поверне його назад.

Ходив чумак до голубого Дону, де давній предок умочив шолом.

Мені спочатку навіть здалося, що кружляю на одному місці .

Перед очима замиготіли великі зорі, що займалися в небі .

Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала.

Скільки голів, стільки й думок.

На щастя, все вийшло так, як хотілося.

Навколо світ помолодів, повеселішали дерева, і під мостами у воді таке бездоння березневе.

Юнака все цікавило, все зачіпало.

Великі сині очі, обрамлені чорним віями, дивились здивовано.

Пухнастий сніг засипав  стежку, яку Маша протоптала.

Вони стояли мовчки, бо говорити не було про що.

Павлусь захоплено дивиться на квітку, яка розкрила свої пелюсточки.

На околиці села співали дівчата, десь поряд голосила жінка.

Повчаючи усіх, нам не залишиться часу на самоосвіту.

Перебуваючи в Римі, мені хотілося відвідати Колізей.

Раптом в її уяві постала картина, бачена нею колись у дитинстві.

Буря розчахнула стару акацію, ростучу біля ставка.

Над голубою паддю, над горами ліловими, над буйними нетрями стояв сліпучий соняч­ний ранок, граючи всіма кольорами веселки. 

Був прозорий сонячний ранок, і мовчазні навколишні про­стори, дбайливо устелені сріблястим сніговим килимом, так ясніли навпроти сонця, що аж сліпило очі. 

Обабіч дороги бовваніли пухнасті, завалені снігом дерева.

Мільярди перлин мерехтіли на всьому, випромінюючи маленькі сонця, розсипа­ючи спектри на лапатім листі дубів і ліщини, на травах, на кві­тах.

Знайшовши монету, Мухою було куплено самовар.

Парубов плівся повільно, позакладавши руки за спину.

Прочитавши твір, він засумував.

Підійшовши до Олеся, вона весело заговорила.

Дмухнув вітрець - і мрії, нездійснені роками, пропали.

Соловей співає - серце завмирає.

У будь-якій ситуації залишатися Людиною - ось, кажуть, єдина умова життя.

Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях.

Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці .

Чуюся добре, бо нікому не зробив зла.

Я вчусь розуміти свої емоції, тому що це важлива життєва навичка.

Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли.