Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата

за змістом та інтонаційно

за допомогою розділових знаків

за змістом

за допомогою сполучників

простим

складним будь-якого типу

складнопідрядним

складносурядним

Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.

Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.

Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя

Рая у свою чергу спитала про щастя.

перед прямою мовою

після прямої мови

усередині прямої мови

немає слів автора

«Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

«Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

«Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

«Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.

пряма мова

репліка діалогу

цитата

непряма мова

береться в лапки

виділяється як пряма мова

пишеться без лапок

пишеться у дужках

береться в лапки

пишеться в дужках

пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире

не береться в лапки

Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський).

Правильно говорять, що «Хліб — усьому голова».

Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).

Сократ писав: «Заговори, щоб я тебе побачив».

А: «П (?!)».

«П», — а.

«П (?!)» — а.

«П», — а, — «П».

Ти до землі всім серцем прихились мені шепоче рідна Україна.

Учітеся ти нам прорік борітеся з ярмом неволі.

Доводила одна нікчемність що підлабузництво це чемність.

Г Яка краса писав Рєпін з України.

Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова — це дух народу.

З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».