Пряма і непряма мови. Цитата

У цей час я побачила далеко машину і стала показувати в інший бік Дивіться, дивіться! Хтось іде! 

Море нарікає, що води немає.

Лінюх завжди каже, що працюватиме завтра.

У казці го­во­риться, що народилась ця пташка з соняч­ного вогню.

 «П»,— а.

 «П?» — а. — «П!»

«П? — а: — П!»

 «П? — а. — П!»

Максим Рильський писав, що «Глибока народність лексики Малишка, граматичного, синтаксичного ладу його творів не підлягає сумніву».

Як відзначав Олесь Гончар, «ХХ сторіччя принесло нашій мові й культурі високі злети і найскладніші випробування».

Павло Тичина майстерно використовує неологізми у своїх поезіях:

"Не дивися так привітно,

Яблуневоцвітно". 

І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь, — писав Тарас Шевченко.

Пабло Пікассо сказав про творчість Марії Примаченко, що ми схиляємося перед цим дивом — мистецтвом геніальної українки.

Пабло Пікассо сказав про творчість Марії Примаченко, що я схиляюся перед цим дивом — мистецтвом геніальної українки. 

Він схиляється перед цим дивом — Пабло Пікассо сказав про творчість Марії Примаченко — мистецтвом геніальної українки.

Пабло Пікассо сказав про творчість Марії Примаченко, що він схиляється перед цим дивом — мистецтвом геніальної українки. 

тут немає слів автора;

після прямої мови;

усередині прямої мови;

перед прямою мовою.

«Найбільш високогірне озеро в українських Карпатах — Бребенескул! — радісно відповів екскурсовод і додав: — Ширина його 28-44 м, довжина — 134 м, а найбільша глибина 2,8 м».

Туроператор розповів: «Між селами Нирків і Устечко Заліщицького району Тернопільської області є річка Джурин, на якій розташований мальовничий Джуринський каскадний водоспад». 

«Неодмінно раджу вам — сказав наш новий приятель, — відвідати мальовничий гранітний каньйон на річці Гірський Тікич біля села Буки на кордоні Черкаської й Вінницької областей».

«Якщо вас цікавить архітектура, завітайте до старовинного міста Кременець з чудовими будівлями, атмосферними вуличками, руїнами замку на горі!» — повідомили нам у турагентстві.

«Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом».

«Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп».

«Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».

«Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

«Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

«Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

«Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.

Ярославна подумала: «Ніщо так не красить людину, як натхнення».

Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».

І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі, мені тебе жаль…»

Струна бринить лагідною луною «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

пряма мова;

репліка діалогу;

цитата;

непряма мова.

А: «П (?!)».

«П», — а.

«П (?!)» — а.

«П», — а, — «П».

Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова — це дух народу.

З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».