Пряма мова. Цитата

А за змістом та інтонаційно;

Б за допомогою сполучників;

В за змістом;

Г за допомогою розділових знаків.

А кома;

Б лапки, тире, двокрапка;

В тире;

Г крапка з комою.

А «Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом».

Б «Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп».

В «Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».

А «Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

Б «Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

В «Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

Г «Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.

А пряма мова;

Б репліка діалогу;

В цитата;

Г непряма мова.

А: «П (?!)».

«П», — а.

«П (?!)» — а.

«П», — а, — «П».

А Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Б Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

В Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова — це дух народу.

Г З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».

А пряма мова;

Б непряма мова;

В цитата.

Г діалог.

А береться в лапки;

Б виділяється як пряма мова;

В пишеться без лапок;

Г пишеться у дужках.

А береться в лапки;

Б пишеться в дужках;

В пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;

Г не береться в лапки.

А Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський).

Б Правильно говорять, що «Хліб — усьому голова».

В Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).

Г Сократ писав: «Заговори, щоб я тебе побачив».

А Ти до землі всім серцем прихились мені шепоче рідна Україна.

Б Учітеся ти нам прорік борітеся з ярмом неволі.

В Доводила одна нікчемність що підлабузництво це чемність.

Г Яка краса писав Рєпін з України.