Пунктуацыйна норма

Кабінет Міністрів є органом виконавчої влади.

Я був найменшим у нашій родині.

Літописці посланці з далекого минулого.

Без води - борщу не звариш.

Без діла жити - тільки небо коптити.

Красне слово - золотий ключик.

Найбільша на землі ганьба - миритись з долею раба.

Ой, ви, вітри буйнесенькі чи далеко бували ?

Сумніви ,як правило,крадуть у вашої думки сили.

Ці слова сказано до речі.

Сватай мене козаченьку,люблю тебе дуже.

Прийшли ми,видно, невчасно.

Він усе робить навпаки..

Ці слова до речі,викликають сумнів.

У калині,кажуть,материнська любов і мудрість.

Пожовклий натомлений вересень поквапно спливає за обрій.

Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу.

З кленового пагона зірвався широкий,жовтий лист.

Згори сіялося розкішне літнє сонце.

Співають дзвінко сонячного дня птахи і листя,вітер,і хмарини.

Тече вода в синє море,та не витікає.

Є коханні і будні,і свята.

У лісі не було нічого: ані грибів,ані ягід,ані черешень.

Пам"ятайте , що і в рослин,і у тварин немає депутатів.

Нахилюся вербою над річкою, і нап"юся води холодної.

Ольга схопилася з ліжка ні світ ні зоря.

Теплий краплистий дощ застав: І птахів,і людей серед поля.

Зачарований даллю,я про все забуваю в цю мить.

Сонце заходило не поспішаючи.

Блакитний час прикинувшись водою,тече в піщаних,чистих берегах.

Міст перегорівши з гуркотом повалився у воду.

То вітерець дихне по ниві,то коник в житі засюрчить.

Довкола хати цвів бузок і цвіли величезні яблуні.

Блискавка блисне,і камінь трісне.

Ніколи другому не бажай того чого собі не хочеш.