Робота з літературним твором

1. Прочитай уважно текст.

ПРО ДІВЧИНКУ МАРІЙКУ І БАРВИСТІ КВІТИ

У далеких краях, де гори вкриті веселими лісами, де вранішнє сонечко ніжно пестить усіх соньків, а вечори приносять прохолоду й спокій, жила маленька гарненька дівчинка на ім’я Марійка. Кожного ранку вона вибігала в садок біля хатинки вітатися з сонечком і квітами, які росли у ньому.

— Добрий день!

— День, день, день, — відповідали дзвіночки, троянди, ромашки, мальви, нагідки й кивали голівками. Вони дуже любили Марійку, бо вона доглядала їх і піклувалася про них.

І сьогодні Марійка, як завжди, вийшла в садочок. Сонечко привітно усміхнулося, а квіти затремтіли пелюсточками, зашелестіли листочками; і хвилька різноманітних пахощів прокотилася довкола. Дівчинка так замилувалася побаченим, її так вразила жива краса соковитих барв, що схотілося неодмінно відтворити усе побачене на папері.

За хвилину Марійка була в садочку з акварельними фарбами та папером. Зручно вмостившись біля свого улюбленого кущика троянди, вона взялася до роботи. Вмочила пензлик у фарбу. Зараз з’являться і гори, й ліси, і садочок, і квіточки... Раз!.. Раз!.. Ні... Щось не те. Та не біда. Марійка взяла наступний аркуш і знову... не те. Дівчинка замислилася: гори високі, ліс і садочок великий, відтінків багато, і всі хочеться показати, та аркуш такий маленький. Вона так добре знала всі кольори, відчувала, як треба робити, але чомусь не виходило!!!

Раптом на землю впала крапелька. Схвильовані троянди побачили, як по Марійчиній щічці прокотилася ще одна крапелька. Кап! «Вона плаче! Вона плаче!» — схвильовано пролунало у всіх куточках садочка. Найстарша ромашка не витримала:

— Марійко, що сталося?

— У мене не виходить. Я так хотіла намалювати все, але фарби негарно змішуються, течуть, перетворюються на брудні струмочки... Ось поглянь, весь аркуш сірий.

— А ти спробуй спочатку намітити в кольорах те, що хочеш намалювати.

— Це ж як?!

— Візьми наші пелюсточки й виклади на папері так, як тобі подобається.

І всі квіточки почали пропонувати дівчинці свої пелюсточки.

Марійка спробувала і... в неї вийшло! Вона взяла аркуші й почала робити маленькі етюди з пелюсточок. А тоді вже взялася до фарб й намалювала і гори, й ліси, і садок, і веселі квіточки, що радо погойдували своїми пахучими яскравими голівками.

Довго сиділа дівчинка в садку разом із квітами й тішилася з тієї краси, що в неї вийшла. А перед тим, як збиралася вже йти, пообіцяла неодмінно створити завтра портрет кожної квіточки. (360 слів)

Олена Погребняк

Визнач жанр прочитаного твору.

Куди вибігала Марійка кожного ранку?

Доповни речення:

Квіти дуже любили Марійку, бо ...

Марійка так замилувалася побаченим у садочку, що їй схотілося ...

Кожного ранку дівчинка віталася з ...

Намалювати все побачене на папері Марійці допомогли ...

Віднови послідовність пунктів плану відповідно до змісту твору:

 1. Марійка плаче.

 2. Жива краса соковитих барв.

 3. У далеких краях.

 4. Біля улюбленого кущика троянди.

 5. Неймовірна краса на папері.

 6. Порада ромашки.

Чому Марійка заплакала?

Що намалювала Марійка ?

Марійка зручно вмостилася біля кущика ...