1. Прочитай текст мовчки або пошепки.
Бембі
Лісова казка
Він з’явився на світ у дрімучій гущавині, в одному з тих невеличких лісових сховків, які нелегко помітити сторонньому оку, хоч вони начебто й відкриті з усіх боків. Тут було так тісно, що ледь вистачало місця для нього та для його матері.
Він непевно стояв на тонких ніжках, втупившись поперед себе ще незрячими каламутними очима й схиливши голову: навколишній гомін заглушив його, він весь тремтів.
— Яке чудове маля! — вигукнула сорока. Вона летіла кудись у своїх справах, але, побачивши його, забула все і сіла поблизу на гілці. — Яке чудове маля! — повторила вона.
їй ніхто не відповів, проте сороку це не збентежило.
— Як дивно! Воно вже може стояти й ходити! Це просто надзвичайно! Зроду такого не бачила. Правда, я ще молода,—як вам, мабуть, відомо, я лише рік, як із гнізда. Але це мені здається справді надзвичайним. Таке мале, щойно з’явилося на світ і вже тримається на ногах. По-моєму, це чудово. А втім, я вважаю, що у вас, оленів, усе гідне подиву. Скажіть, а бігати воно теж уміє?..
— Звісно. —тихо відповіла мати. — Але вибачте, будь ласка, я зараз не можу вести розмову. У мене так багато роботи... Крім того, я ще не зовсім добре себе почуваю.
— Будь ласка, не турбуйтеся,— сказала сорока,— я й сама не маю часу. Але ж таке не завжди побачиш. Подумати лишень, як складно і тяжко це відбувається у нас. Діти вилуплюються з яйця такими безпорадними, що навіть поворухнутися самі не можуть. За ними треба догляду та й догляду. Ви, звичайно, й не уявляєте собі, скільки зусиль треба докласти, щоб їх вигодувати, скільки страху натерпітись, щоб їх виглядіти. І подумайте тільки, як важко добувати для них їжу й водночас стежити, щоб з ними нічого не трапилось. А самі собі вони не можуть дати ради. Ну скажіть, хіба це не правда? Скільки треба чекати, поки вони зможуть рухатися, увіб’ються в пір’я і наберуть більш-менш пристойного вигляду.
— Вибачайте, — сказала мати,— але я не слухала.
Сорока полетіла. «Дурне створіння! — думала вона. —
Благородне, але дурне».
Мати навіть не помітила, що сороки вже немає. Вона старанно мила свого маленького. Вона мила його язиком, і тут було все: і купіль, і масаж, і тепло, і ласка.
Маля трохи похитувалось. Від ніжних дотиків материного язика воно щулилося, але не рушало з місця. Його червоняста, ще трохи скуйовджена шубка була всіяна чистими білими цяточками; по-дитячому безтурботне обличчя мало сонний вираз.
Мати часто підводила голову, щулила вуха і сторожко нюхала повітря. Потім, заспокоєна і щаслива, знову цілувала своє дитя.
— Бембі, — повторювала вона, — мій маленький Бембі! (407 слів)
Фелікс Зальтен
З німецької переклав Олег Журавель
2. Виконай завдання.
Обери та познач правильну відповідь.
Твір «Бембі» — це ...
Де народилося оленятко?
Хто з’явився на світ у дрімучій гущавині?
Хто першим побачив маленьке оленятко?
Про що тріскотіла сорока?
Речення «Бембі, — повторювала вона, — мій маленький Бембі!» належить до ............. тексту.
Пронумеруй пункти плану відповідно до послідовності розгортання подій у тексті.
__ Турбота матері.
__ Новонароджене маля.
__ Тріскотіння сороки.
Установи послідовність речень відповідно до змісту тексту.
1. Мати часто підводила голову, щулила вуха і сторожко нюхала повітря.
2. Тут було так тісно, що ледь вистачало місця для нього та для його матері.
3. Але вибачте, будь ласка, я зараз не можу вести розмову.
З’єднай стрілками подані прикметники зі словами, близькими за значенням.
Дрімучий • • винятковий, рідкісний
Каламутний • • мутний, тьмяний
Надзвичайний • • густий, непрохідний
Устав у речення пропущені прикметники.
Його ............... , ще трохи .................... шубка була всіяна .............. ................. цяточками; по-дитячому .................... обличчя мало ................... вираз.
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома