Розділові знаки при звертаннях та вставних словах (тренувальний тест)

Звертання, вставні конструкції - відокремлені члени речення.

Звертання, вставні конструкції - внесення, які не є членами речення.

Звертання можуть виражатися як одним словом, так і декількома.

Звертання, як правило, має форму називного відмінка.

Не відокремлюємо комами О, ой , якщо вони стоять при звертанні й виконують роль підсилювальної частки.

Усі із названих слів: отже, мабуть, по-перше, навіть, принаймні- завжди є вставними.

Усі із названих слів: отже, мабуть, по-перше, по-друге, а втім, щоправда - завжди є вставними.

Ніколи не бувають вставними такі слова: адже, навіть, принаймні, усе-таки, неначебто, нібито.

Вставні конструкції означають лише впевненість чи невпевненість мовця.

Борисфене, батьку наш і друг.

Борисфен, батько наш і друг.

Борисфене, батько наш і друже.

Борисфене, батьку наш і друже.

1

2

3

4

5

6

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь вже почалось.

Вже почалось мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.

Хлопець я молодий і, на думку дівчат, навіть, симпатичний.

Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.

Звикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.

Довженко-оповідач, здається мені, перевершував Довженка-художника.

Чужа душа, то кажуть, темний ліс.

Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.

Кожен має посадити, принаймні, одне дерево.

Панове, судді, важко розібрати, що і до чого, як воно було.

Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота!

І найвища, по-моєму, краса - це краса вірності.

А завтра в мене, знаєш, важливі справи в місті.

Кімната, за його свідченнями, була просторою та світлою.

Там, кажуть, з гір усю країну видно.

Ти, бачу, не збираєшся сидіти склавши руки. Схвально!

На думку професора посилається більшість викладачів.

У ці дні в школах панує тиша адже канікули настали.

Здається словом кожне слово що з серця лине у віки.

Здається ж люди все у них людське але душа ще з дерева не злізла.

Як не гуляла війна по висоті проте не все ще спалила.