Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених відокремленими означеннями, прикладками, обставинами

На узбіччі стояв ліс, темний, подекуди похмурий. 

Небо ніби злилось із землею, вкритою товстим покривалом снігу. 

З одного місця люди переходили на інше, шукаючи волі. 

Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають.

Читаючи книгу дівчина виписувала влучні цитати

Нікого тут нема крім мене й господині

Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур'яні

Майстри працювали, не покладаючи рук.

З переляку хлопці бігли, не чуючи ніг

Вона сиділа замислившись

Красуючись біла хмаринка тріпоче вгорі.

Усміхнувшись сонце вмить висушило росу.

Незважаючи на дощ зустрічаємося на Майдані о шостій. 

Ворог під Авдіївкою тікав не оглядаючись.

Відпочиваючи в Карпатах, соснові ліси напувають тебе цілющою силою.

Вона сиділа замислившись.

Коли ми проходили повз вежу, годинник пробив шосту.

Незважаючи на маленький вітерець, парило і робилося душно

Все це, згідно з планом, повинно було згоріти дотла.

Збуджені, натомлені після чесної праці, друзі вернулися в лісову хатину.

Можна робити добрі справи і не чекаючи похвали.

Наївшись огіркових пуп’янків, натрапив я на моркву.

Попрацювавши на різних тренажерах, спорт стане ще більш корисним.

Прийшовши додому, він взявся за роботу.

Степ, зігнавши з себе ранкову прохолоду, виграє зеленими барвами.

Так

Ні

студент Коваленко

газета "Мрія"

кіт Мурко

академік Вернадський

Я прийшов виконати княжу волю.

Попливла б я на схід сонця.

Вгамувавшись, лось лизнув припорошену снігом землю.

Править хтось малим човенцем, стиха весла підіймає.

1

2

3

4

5

6

1

2

3

4

5

6

1

2

3

4

5

6

Хмари піднялися вище мов пасма диму.            

 Вони були схожі як дві краплі води.

Сонечко грало рожевим промінням по рівній як скло пелені Дніпра.                         

Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстро.

А поза тином вибитим вітрами, жили шляхи і села і міста… 

На березі хвилястої Десни стояло місто оповите в сни.

А геній, виграний у кріпацтва в лотерею, стоїть у недосяжних висотах зорею.

Мені ще й досі берег сниться залитий сонячним вогнем.

Вечір сивий дідуган люльку викурить, а з діброви на курган місяць викотить.

Я чув про що говорять коні сумні і добрі трударі.

Веселі хлопчаки снігами бігли навпрошки.

Метелик малий найтихіший літак цього світу волає до нас але ми до нього глухі.

Текст

Стилі мовлення

Типи мовлення

Правила вживання розділових знаків

Я усміхнусь — і все навкруг сміється.

Печаль пече — гаряча і нестримна.

Для гордої і владної душі життя і воля — на горі високій.

На річці, у лісі, на полі — усюди німа тиша.

Найбільше у світі любив він осінь — природи солодку зрілість.

Дівчина внесла оберемок майористих квітів — до цього похмура кімната враз ожила.

Зацвіла тендітно-біла конвалія в гаю, а сонячні кульбабки — біля ставу.

Класична пластика, і контур строгий, і логіки залізна течія — це справжньої поезії дороги.

Тут усе: і повітря, і тиша, і дерева - сповнене якоїсь загадкової сили.

Учитель - це три світи: теперішній, минулий і майбутній.

У наших ріках водяться різні породи риб: а саме шука, лин, лящ, сом.

Море й озеро, синій берег і широкий степ - усе залите гарячим маревом.