Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених відокремленими додатками, означеннями, обставинами

Над річкою пропливає відмитий джерельною водою день і марить собі далі за ліс.

Приголомшений розчавлений страшною новиною він стояв собі далі на місці.

Відправляючи сина на фронт молила Бога лиш про те щоб повернувся.

Той вітрячок подарований дідом у веселковий час дитинства ще й досі зі мною.

Довго йшов додому перестрибуючи через калюжі і мріяв про майбутню поїздку.

І я зими крутий долаю норов обличчя підставляючи вітрам.

Над берегом прослався густо засвічений ромашкою луг.

Переляканий запорошений снігом мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.

Попрацювавши ми нарешті пішли грати у футбол.

Деякий час усі сиділи задумавшись.

Не читай лежачи!

Відмовляючись вона вже розуміла які будуть наслідки такого нерозважливо го вчинку.

Долина вишита сонцем пускає їм в очі веселі сонячні зайчики.

У заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної хмарки.

Над урвищем стіною стояв ліс темний і похмурий немов зачарований.

Прибита дощем пилюка поступово перетворювалася на зашкарублу грубу каменюку.

Стоїть колюче жито, достигле і нерідне.

Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.

Твій корабель, у гавані стоїть готовий до розлуки.

Зелені руки повні квіту, на теплу ніч розкинув сонний сад.

Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній бороні.

Розминаючи сизий полин у долоні роси юності спогадом п'ю.

Усі за винятком Андрія прийшли того вечора на збори.

Крім знання тут потрібна інтуїція дар передбачення.