Розділові знаки у простих та складних реченнях.

Шануй учителя, як батьків.

 Вітер був сильний.

Мальви цвітуть поміж хатою й грушею.

 Так я й зробив.

Раптом налетів колючий вітер зі сходу.

 З далекого заходу насувала хмара.

Нічого ніхто не заперечив.

 Двоє друзів пішли на риболовлю.

З берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці, звиває собі віночок.

 Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

  Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів. 

Наш тренер може забити 6 голів.

Час для роботи вже може й настав?

Досягти успіху може кожен.

Чи може орел здійнятись над хмари?

Для зображення природного явища

Для зображення стану істоти

Коли назва особи, що виконує дію, має форму орудного відмінка

Коли назва предмета, на який спрямована дія, має форму називного відмінка.

Замість пасивних дієприкметників

означено-особовому реченні

неозначено-особовому реченні

узагальнено-особовому реченні

безособовому реченні

Мила моя, ми побачимось знову?

До тебе, небо, я звертаюсь.

 Я пройшов цей шлях складний.

 Ви, зорі, завжди мене надихали.

Там повен двір любистку цвітуть такі жоржини і вишні чорноокі стоять до холодів

Все повторялось і краса й потворність

Вже почалось мабуть майбутнє

 Король сидів немов забувши про свою ганьбу

Дерева, вітром підбиті, пнуться до сонця.

Прощай, синє море, не скоро стрінемося.

Там, у степу, зійшлися в бою рідні брати.

 Не шкодуй щастя мені, твоїй подрузі.

Чи варто шкодувати про щось, окрім втраченого щастя?

  додаток

обставина

присудок

 означення

 Готуючись до іспитів, учень повторив увесь вивчений матеріал.

 Пронизливо, пристрасно кричали чайки стрічаючи день.

Сонце пригрівало дужче й дужче, висмоктуючи з землі гарячу душну вологу.

Над луками холонув вечір, зануривши в мілкі прибережки далеке полум’я хмар.

  Відчинивши вікно, до мене долинули звуки музики.

Падав сніг, укриваючи все навколо білою ковдрою.

 Сашко, прочитавши книжку, заніс її до бібліотеки.

  Поробивши уроки, хлопці почали грати у футбол.

 співаючий, граючий, посивілі, люблячий

 ходячий, звірячий, сплячий, співаючий

написаною, мамою, розказаною, читаючий

 ходячи, розповідаючи, співаючий, люблячий

Плавати, читання, збліднути, написаний.

 Звеселяє, вставай, настала, збираємо.

Збирання, пошкоджений, старіти, мудрішати.

Буду читати, єднання, читаймо, протоптана.

Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море.

Тремтячими від хвилювання руками Тарас розгорнув папір.

Море зовсім приспане тихою ласкою ночі мовчало.

Окутані садками та левадами хатки розбіглися по пагорбку.

Качка, підбита мисливцем, жалібно кричала.

Чашка, подарована мамою мені не сподобалась.

На столі стояла, нещодавно поремонтована лампа.

Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав.

присудка

додатка

означення

обставини

Даруйте на слові але ви більш як помиляєтеся.

В розлуці з вами солов’ї Вкраїни так ниє серце!

Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать.

Беручись за велику справу не оглядайся на дрібні помилки.

Став у хоровод танцюй.

Небо було синіше від од моря море було синіше до неба.

З високих круч луна орлиний клекіт лиш тихі води все стоять мовчазно.

А ще таку я вирізьблю картину зі всіх дворів збігається рідня.

1

2

3

4

... і пішов холодний дощ.

... і поніс за собою опале листя.

... і листя вмить облетіло.

Ані шелесту не було чути ані колихання не було помітно.

Сива пелена заслала поле й ця пелена схожа на м'якенький, розсіяний у повітрі попіл.

Сулима подав знак і війська приготувалися до штурму.

Сонця на землі не було але вгорі, у небі, жайворонки були вже золотими.

Діла добрих оновляться діла злих загинуть.

Гуцули переконані з небесним громом дереву передається голос Бога.

Дай серцю волю заведе в неволю.

Сивіла дощем далечінь вода вже блищала на шляху.

Пливе над світом осінь як медуза і мокре листя падає на брук.

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.

Йому здається що співає кожний листок.

Хто бідному дає той вдесятеро придбає.

Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече.

Готувався, дарма що не хотілося.

То вітерець дихне, то коник в житі засюрчить.

Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила.

Як тільки літо, так я й в дорогу!

Хмарки біжать - милуюся.

На душі радісно, хочеться співати, і пташки витьохкують щосили.

Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокання копит - все резонувалось тут надзвичайно лунко, чисто, повно.

Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила.

Як тільки літо, так я й в дорогу!

Хмарки біжать - милуюся.

На душі радісно, хочеться співати, і пташки витьохкують щосили.

Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокання копит - все резонувалось тут надзвичайно лунко, чисто, повно.

Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила.

Як тільки літо, так я й в дорогу!

Хмарки біжать - милуюся.

На душі радісно, хочеться співати, і пташки витьохкують щосили.

Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокання копит - все резонувалось тут надзвичайно лунко, чисто, повно.

1

2

3

4

А злива так само почала відходити, як і надійшла.

Перед тим як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається.

Перед тим як вечеряти, Гнат вийшовши на ганок тонко засвистів. 

Мати тоді сита, коли діти не голодні.