Розділові знаки в простих реченнях, ускладнених звертаннями

Звертання – це іменник, що називає предмет чи особу, до якого/якої звернена мова

Звертання є членом речення, тому під час визначення членів речення його потрібно підкреслити

Звертання найчастіше виражається іменником у формі називного відмінка

На письмі звертання обов’язково відокремлюють комами чи знаком оклику

Звертання може стояти чи на початку, чи в середині, чи в кінці речення.

Звертання можуть мати залежні слова

Мамо, як тут цікаво!

Я вас слухаю пане, полковнику.

Не тремти, моя берізонько, стій під зливою, не гнись.

Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! 

Знала я дочко за ними принаймні три чесноти.

Зважай на поклик серця рідний друже

Де він там зачепився старий бурлака.

Щасливиця … я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні.

Весна на диво була рання.

Палкими блискавицями мечами хотіла б я вас виховать слова!

Запалай вогнику крилатий полум’ям привітним і незлим.

Погодьтесь вам зробили слушне зауваження.

Якщо слова ТИ, ВИ підсилюють вигук, то вони теж відділяються разом з вигуком

 Граматично (рід, число) звертання в реченні може пов’язуватися з присудком. 

Звертання виражається одним словом

Звертання відповідають на питання ХТО? або ЩО?

Звертання не відповідають на питання

Ми чуємо тебе кобзарю крізь століття.

Як можете бачити мій любий друже справжній шляхтич має бути несамовито вигадливим.

Я люблю тебе весно пахощі твої і цвіт.

Я хочу подякувати тобі друже за те що ти погодився допомогти нам.

Ірино Василівно заходьте шановна до нашої крамниці.

Пан лікар, прошу називати мене так, як мене справді звуть.

Не гаймо часу Людмила Андріївна, ще наговоримося, роботи безліч

Світе ясний, світе мій прекрасний.

 Брате Василю, не страшно тобі тут сидіти?

При звертанні можуть бути залежні слова (мій, моя, мої).

Якщо звертання складається з імені та по батькові, то обидва слова вживаються у кличному відмінку.

Звертання замінюється займенниками він, вона, воно, вони.

Звертання пов’язуються сурядним чи підрядним зв’язком з головними та другорядними членами речення.

1

2

3

4

1,4

4,2

6,7

1,6,7