Самостійні частини мови. Підготовка до ЗНО.

кір, лазур, путь, ступінь

собака, ледащо, Сибір, тюль

нежить, рояль, кенгуру, Дніпро

шампунь, перекис, мігрень, Китай

полин, розкіш, ярмарок, біль

багатший, більш вірогідний, щонайрозвинутіший, вищий мене

менш відомий, більш прозорий , якнайохайніший, найменш  визначний

дешевший, сліпіший, найнижчий, найбільш самостійний

найбільш талановитий,  пресильніший,  тонший , найменш  потужний

кращий,  якнайшвидший, більш видатніший , вдаліший

двохсот шістдесяти семи

шістьмастами п'ятдесятьма сьома

ста сімдесятьом сімом

на восьмистах вісімдесяти дев'яти

п'ятистами дев'яноста шістьма

ні з чим, бозна кому, аби-коли, де в чому

ані для кого, ні з ким, потвоєму, довподоби

доречі, хтозна-як, ані який, будь на чому

нічийого, казна для чого, усього-на-всього, уцілому

абихто, на щастя, ні з ким, на-гора, чий-небудь

А за вiкном майже весна, знає слова майже не сказанi вона…

Напиши на простому конверті. Те, що так у житті не сказав…

Познайомившись з тобою, сама сховалась у любові…    

Тайни мої будуть жити. Без зайвих облич.  Кожен день, кожну мить. Як воно болить!

Заходьте в гостi… Ставити фiльм, може,  i нас колись покажуть там.

Степ, оповитий тишею, дихав пахощами росяних трав.

Поранений вогнем війни, заліковував свої рани дуб.

Сповнений блаженної вдячності він звернувся до людей.

Вражені побаченою виставою, діти поставили багато питань

Омиті музикою згадок, ковтають сади пил далеких доріг.

Увесь вечір вона сиділа замислившись

М'який сніг танцював, та звиваючись химерно, тішив дітвору.

Ллються над землею солов'їні пісні, віщуючи солодке пробудження землі.

Сіра мла, тремтячи, линула над святковим містом.

Юрко, напружено вслухайчись у звуки, почав награвати чарівну мелодію.

Напечені пиріжки бабусею наче дражнили малечу.

Хвилі тихо шелестіли, котячись на берег.

Ледь чутно курликаючи, летіли журавлі.

Народжене в муках слово запам'ятається чи ні?

Вишитий до весілля рушник лежав у скрині.

Весна прийшла зустрітися з лагідним сонцем.

Цю пісню душа любила співати в ранковій тиші.

На канікули ми отримали завдання прочитати роман «Місто» Валер'яна Підмогильного.

Гомоніти з горами було для мене великою втіхою.

Моє теперішнє прагне линути в незвідану даль.

Наша зустріч відбудеться першого вересня. - обставина

У кожного своя пустеля і свої міражі. - означення.

Чомусь так хочеться мені для тебе пісню заспівати… - підмет

Усі ми пам'ятаємо той день.- підмет

Вона мені завжди буде рідною. - присудок.

десята година десять хвилин

десять хвилин по десятій

десять на одинадцяту

десять по десятій

десять на десяту

Ігоре, Львова, три дня, потягу, п'ятнадцять хвилин по шостій, досвідчена.

Ігорю, Львову, три дня, потягу, п'ятнадцять хвилин по шостій, досвідчений.

Ігоре, Львову, три дні, потягу, п'ятнадцять хвилин по шостій, досвідчений.

Ігорю, Львова, три дні, потяга, п'ятнадцять хвилин по шостій, досвідчена.

Ігорю, Львова, три дні, потяга, п'ятнадцять хвилин по шостій, досвідчений.