Синаксична норма. Види простих речень

розповідні, питальні, окличні;

розповідні, окличні, спонукальні;

питальні, спонукальні, окличні.

розповідні, питальні, спонукальні;

окличні та неокличні;

розповідні та окличні;

окличні та питальні;

розповідні та питальні.

поширені та непоширені;

двоскладні та односкладні;

прості та складні;

повні і неповні.

граматична основа якого складається з одного головного члена речення (підмета або присудка);

яке складається тільки з головних членів речення;

у якому наявна тільки одна граматична основа;

в якому опущено один або кілька членів речення, які легко встановити з попереднього речення або ситуації мовлення.

Двох правд не буває (Нар.творч.)

Коня під ліжком не сховаєш (Нар.творч.)

Догоджай не людям, а своїй совісті (Нар.творч.)

Від людського поговору не сховаєшся у нору (Нар.творч.)

Бідняцька цнота краща від панського злота (Нар.творч.)

Бідність – не гріх (Нар. творч.)

Держи голову високо, та не задирай носа (Нар.творч.)

Бідному завжди вітер в очі (Нар.творч.)