Синтаксична норма. Основні пунктограми в складному реченні

якщо в другій частині говориться про наслідок того, про що йдеться в першій;

якщо є спільне слово для обох частин;

якщо частини речення ускладнені відокремленими членами речення;

якщо частини речення ускладнені звертаннями або вставними словами;

якщо зміст частин протиставляється;

якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що йдеться у першій;

якщо друга частина виражає різку зміну подій;

якщо друга частина виражає причину того, про що йдеться у першій, або розкриває зміст попередньої.

якщо частини значно поширені або далекі за змістом;

якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що йдеться в першій, або зміст частин протиставляється;

якщо друга частина виражає причину того, про що йдеться у першій;

якщо у першій частині є слова чути, знати, бачити, розуміти тощо.

Багато няньок – дитина без носа. (Нар.творч.)

Жіночий язик – меч: він ніколи не ржавіє. (Нар.творч.)

Брати – як коти: вони погризуться і помиряться. (Нар.творч.)

З дочками таке: до десяти тішиш, після двадцяти віддати мрієш. (Нар.творч.)

Як сонце могуче, такий будь і ти: на доброго й злого ти рівно світи. (Б.Грінченко.)

Горе й радість дає нам життя молоде – прийде старість, і радість уся пропаде. (Б.Грінченко.) 

Сонце сходить із-за гаю, став, як злото, засіяв… (Б.Грінченко.)

Весна іде, радіє все усюди: і темний ліс, і пташечка, і люди. (Б.Грінченко.)

Одійде в морок підле і лукаве, холуйство у минувшину спливе, і той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе. (В.Симоненко.) 

На світі законів чимало, я нагадаю один: щоб море не висихало, потрібно багато краплин. (В.Симоненко.)

Я чую у ночі осінні, я марю крізь синій сніг: вростає туге коріння у землю глевку із ніг. (В.Симоненко.)

Пройдуть зливи, замовкнуть грози, задрімають вітри на ланах. (В.Симоненко.)