Синтаксис

Марную день на пошуки незримої німої суті.

В травні стихло навкруги.

Дорога. Ранок. Тиша.

Покромсали життя моє на частки...

На ланах співають ще не часто, і сьогодні в полі день важкий.

Доберемся за три годиночки до родиночки.

Разом ходімо в майбутнє!

Вчись не до старості, а до смерті.

По правді роби, по правді й буде.

Щоб спрагу вгасити, треба води попити.

Море перепливти - не поле перейти.

Зранку було тихо.

Не додавай знесиленим журби.

У лузі пахне вогкою травою.

Скажи мені, соловейку, правду...

Уже весняний вітер виє.

Нема диму без вогню.

Йшли не довго, не блукали...

Без вітру і билинка не ворухнеться.

Посієш вітер - пожнеш бурю.

Перемнеться - так і минеться.

День дармувала, два дні спочивала.

Ніч-мати не дасть спочивати.

В зимову днину не забудь про худобину.

Відпочити б з дороги.

Стою над урвищем у ночі на краю.

Ясний та погожий ранок.

Після цієї розмови діждали неділі.

Курява, собачий гвалт, ревіння верблюдів.

Немає мудріших, ніж народ, учителів.

Ночвами моря не перепливеш.

Вечір стих раптово...

серцем і душею

гарне відчуття

біла ворона

найбільш приязний

піти по хліб

два фахівці

кліпати очима

згідно нового закону

Життя - великий шлях

У чашу дня упав кришталик вечора

За обрій стелиться пшениця

Багдадський злодій літо вкрав

У справедливих армій доля завжди прекрасна

Горобці в піску - ніби діти у ставку

Гарним був Київ цього ранку

Передавати досвід молодим - найбільше щастя