СИНТАКСИС простого речення

зіграти внічию, уникати фальші, найбільш авторитетний

духовні витоки, кадити фіміам, перечитувати поезію

оригінальний у поглядах, напроти сіней, бачити вві сні

сонячний промінь, незважаючи на холод, рік за роком

зібратися на відпочинок, бігти назустріч, особливо яскраво

Твоє життя - то зорі світанкові, то сонце у негоду, дощ у спеку.

Десятки шкіл почали навчальний рік у нових приміщеннях.

Кожен з нас любов свою зберіг від зради, від зневаги й від смерті.

Чорне море омиває Кримський півострів.

Ой три шляхи широкії докупи зійшлися.

Вихованцем Острозької колегії був гетьман Війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний.

На хуторі вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць.

Дорога має свої закони, і ми їм підвладні.

День спадає, і таємничий вечір рожевою млою тихо спускається з неба.

Сумовито рипить дуб, замислився перед зимовим сном, і тільки берізка на узліссі білявим станом своїм сяє.

Густа тінь у воротах повітки здавалась чорною.

День був ясний, теплий, весняний.

У полі холод ночі став ще відчутнішим.

Життя здавалося тоді вічно щасливим.

В тіло почало входити м'яке тепло і напівсон.

Книги - морська глибина.

Добре діло роби сміло.

Ми хочемо поїхати відпочивати в Крим.

Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

Обличчя майстра сяяло посмішкою.

Знадвору нічого не було чути.

У небі хмаринки хвилями пливуть.

Безлюдний, похмурий край.

Найбільше люблю осінню пору.

Працювали щиро, завзято.

Нема диму без вогню.

На сіно грекам кинули верету.

Йшли не довго, не блукали...

Без вітру і билинка не ворухнеться.

Посієш вітер - пожнеш бурю.

лимонний сік, чудовий вечір

Сік з лимона, веселий день

її книга, спокійний день

Сукня в горошок, ночі розлуки

Поникли голови козачі, неначе стоптана трава

Від люті дядько став червоний як рак

Є слова білі-білі, як конвалії квітки

Вчена людина, як сонце, невчена, як ніч

риба окунь, одуд-птах, усмішка півмісяць

заєць-русак, квітка-ромашка

місто Львів, газета "Вечірній Київ", сон-трава

трава-звіробій, дівчина-красуня, дуб-велетень

Життя прожити - не поле перейти

Сила без розуму - шалена, а розум без сили - немічний

два на три - шість

Час - то лікар на всі хвороби

мріяв про приз

сильним вітром

не бачити моря

наказую мовчати