СИНТАКСИС VІ. 10,11 КЛАС

іменником у формі родового відмінка

іменником у формі орудного відмінка

іменником у формі кличного відмінка

іменником у формі місцевого відмінка

комами

тире

крапкою

комою з крапкою

Заспівай мені ,матусю , заспівай !

Мій бідний друже , я принесла тобі всі квіти .

Зійди - зійди , барвіночку , буду поливати .

Сестро , ходімо зі мною .

однорідних членів речення

звертань

вставних слів , словосполучень ,речень

відокремлених членів речення

Гетьмани гетьмани якби-то ви встали.

Спи синочку спи дитя.

Запалай мій вогнику крилатий полум'ям привітним і незлим.

Не боюсь тебе я  доле  зовсім не боюся.

Отже, що тут багато говорити і сперечатися.

Звісно, хлопцям не було чого боятися.

Відступати нам, по-перше, пізно, а , по-друге, немає підстав.

На жаль, ми не зустрінемось з тобою.

присудком

додатком

не є членом речення

обставиною

Скрізь червоно: на небі, на узгір'ях, на горі.

Понад морями пролягають: тіні журби й тривоги, спогадів і снів.

Сінешні, й хатні двері були відчинені.

Велетенські хвилі набігали на берег, обламували його, й підмивали прибережні дерева та кущі

Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

Може то птахи приносять на своїх крилах весну? 

Мова - це, без сумніву, фундамент культури.

Нам літня ніч може розповісти багато таємниць.

Раділи і садок і поле і долина.

Світить, та не гріє сонце золоте.

Світи, сонечко, та грій.

підметом

не є членом речення

присудком

додатком

Чи знаєш ти, хлопче, що тобі вготувала доля?

Летіть , нестримні журавлі, через держави і кордони.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Вийди, вийди сонечко, на дідове полечко.

Йди, йди Марусе та швидко вертайся.

Може де в дорозі занедужав.

І здається мені в цю мить, що я всесильний.

Слався од краю до краю Вітчизно моя!

Спасибі Вам мамо за вічну любов і всю неоплачену ласку.      

Не сумуй вербо моя похила, що багряним листом одшуміла осені пора.

Скажи моя дитино, скажи свою пригоду.

Звертання не буває членом речення.

Вставні слова не виділяються комами.

Вставні слова є членами речення.

Кому між однорідними членами речення ставлять, якщо вони з'єднані повторюваним сполучником і або та (у значенні і).

Він здається все знав, пережив - передумав.

Ой, чого, ти, земле, молодіти стала?

Як на лихо, забарилась вона в сусідів.

А на столику біля саморобного дерев'яного верстата різні інструменти - пилка, молотки, кусачки, обценьки.

Вставним словом

Звертанням

Однорідними членами речення

На щастя злива вже вщухала .

На щастя літак було затримано.

Поки працювали в полі дощу на щастя не було.

Відчиняли люди широко ворота на щастя усім.

І того , можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати край!

Кажуть, після грози навіть хліб краще росте.

Крізь ці кущі, здається ніхто не пробереться.

Мені осіння ніч короткою здається.

Кажуть юність нерозсудлива.

Полювання зазвичай потребує багато часу.

Пісня бриніла над Говерлою.

Трава в полі кажуть аж шумить після дощу.

Неускладненими

Звертальними

Ускладненими

І так їй весело, старій, так легко, неначе вона помолодшала

Гаї, садки, урочища, хати, дерева - усе нашіптувало йому казки дитинства

Наумиха, напнута чорною хусткою, стояла, спершись на паркан, і грілась на сонці.

Як хороше жити, мій брате, коли тобі йде вісімнадцятий рік!

Щось ти Павлушо сьогодні наче рано зайшов.

Та ми діду тільки покуштувати абрикоси хотіли.

Рано ще хлопці ще тільки пів другої.

Встає знехотя Василь бо Павло прийшов.

Пан здавалося був ладен з’їсти Миколу очима.

От бувало слухаю на відстані.

Не раз бувало мені гірко...