Синтаксис складносурядного речення

А Карі Марусині очі ніби дратували нерви, не сходили з думки, проганяли сон із його очей.

Б По обіді найняли здорового дуба й два човни, бо компанія була чимала, і зараз по обіді попливли вгору Дніпром до Вишгорода.

В Ломицький заплющив очі і силкувався заснути, а сон його не брав.

Г Надивившись на чудовий вечірній вигляд, ми зійшли з гори на самий берег і посідали під кручею на широкому пороні, що стояв у березі.

А У листі майнули чорні брови, червоні повні губи, блиснули ясні подовжасті карі очі.

Б На південь сизіли гори, а на горах було видно Київ, що неначе потопав в легкій прозорій імлі.

В Трохи згодом над чорною хмарою лісу за Дніпром почало ясніти і червоніти, ніби десь далеко займалась пожежа.

Г Забудування неясно мріли в сизій далечі, а над ними були розкидані ніби золоті букети.

А Багаття згасало – і чорна завіса знов заслоняла ту мальовничу сцену.

Б Широка зелена Оболонь і Поділ вкрились тінню й потемнішали.

В Незабаром здоровий, як діжа, червоний місяць викотився на чорне небо так швидко, що можна було навіть очима бачить його рушення.

Г На пороні всі схопилися з місця, посідали в човен і одчалили од причалу.

А Сонечко зайшло і надворі почало вже темніти.

Б Виспіває горе й виплаче і на серці стане легше й веселіше.

В Лиш росою по нім буде плакати жито і пливтимуть над ним непомітно віки.

Г Його думи нехитрі додумають внуки і з очей ще віки пломенітимуть у них його пристрасть і гнів.

А На галявині зеленіє перший ряст і цвітуть про­ліски та сон-трава.

Б Співають птахи над степом і квіти чарують ніжним ароматом.

В Пекучі вітри й сонце випалюють влітку все навкруги і на жовтих пагорбах шумлять гіркий полин та колюче будячиння.

Г Довго тужить сумна бандура про діла у старій сивині і якусь невідому зажуру навіває та пісня мені.