Складне багатокомпонентне речення

Що робити, коли місце проживання виду різко погіршується і коли це може призвести до його зникнення

Посеред майдану, де мене лишили радисти, я зупинився, не

знаючи куди податися.

Коли дерева одцвітають, вони скидають лист, щоб знову зацвісти новими свіжими квітками.

Що робити, коли місце проживання виду різко погіршується і коли це може призвести до його зникнення

За день, коли сніги укрили землю холодним пухом білосніжно-синім, я Богу й долі уклонюсь доземно за дар небесний, який зветься Сином

Сніг на верхів’ях узгір’я блищить так яскраво, що видається не раз, мов займаються раптом вогні вартові.

В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед.

Літо покотилося в синяві доріг, і росою вмилися квіти на зорі, дивні краплі осені впали у саду.

За ставом слалися рівні луги, світлів збоку великий садок, а біля нього росли тоненькі молоді тополі.

В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед.

Літо покотилося в синяві доріг, і росою вмилися квіти на зорі, дивні краплі осені впали у саду.

Мокрі віти миготять, і проміння ллється, вся природа – як дитя, що в сльозах сміється.

Осріблені місяцем гори блищать, їм кедри і сосни казки шелестять, дивні пісні її співають вітри, що нишком підслухали в моря з гори.

Літо покотилося в синяві доріг, і росою вмилися квіти на зорі, дивні краплі осені впали у саду.

Мокрі віти миготять, і проміння ллється, вся природа – як дитя, що в сльозах сміється.

В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, немов розлився бурштиновий мед.

Літо покотилося в синяві доріг, і росою вмилися квіти на зорі, дивні краплі осені впали у саду.

Мокрі віти миготять, і проміння ллється, вся природа – як дитя, що в сльозах сміється

Хлопці вийшли до села з заходу, так що тепер їм не було чого боятися

Через те, що у них була тільки латка землі, ніхто довго не слав старостів.

Якби мені черевики, то пішла б я на музики

Де є добрі люди, там біди не буде.

Та була в поета пісня і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу стоголосою луною

Захвилювалася вода,мов жито покотилося від вітру

Зайця ноги рятують вовка ноги годують

Рипнули двері і на порозі виросла незнайома постать.

Над водою вставав туман і повіяло холодком.

Лоза зразу кінчалась і ми вийшли на чистий піщаний висип.

Проминаємо густі зарості і очам відкривається рівний та широкий степ.

Над водою вставав туман і повіяло холодком.

Є і руки, і охота, так що ладиться робота.

Завітай навесні, коли синя фіалка в чисте небо погляне здивованим

З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут.

Там ліниво працюється, де пожитку не чується.

Завітай навесні, коли синя фіалка в чисте небо погляне здивованим оком.

Є і руки, і охота, так що ладиться робота.