Складне речення

Заграйте тієї що крім вас ніхто у світі не зіграє.

Вони цвіли від ранньої весни і аж до самої осені уздовж стежки.

Ще сонце не зайшло і не вийшов місяць.

У наш край прийшла не біда а правда нова.

На вечір пішов дощ і піднявся сильний вітер.

Задзвонили в усі дзвони і цей дзвін разом із плюскотом води нагонив смуток.

Цей світ нас випробовує і ми вчимося бути собою.

Мине кілька років і світ зміниться невпізнанно.

У вікні засвітилася блискавка і світ стрепенувся від грому.

Загримів у небі грім і вікна задрижали.

А десь жабенята кумкають і риба плещеться у воді.

На річці плеснуло весло та пісня покотилася сумна.

Хоч як не важко зараз у бою, та зігріває кожного віра.

Дітей на вулицю висипало багато, дарма що йшов густий сніг.

Треба життя чесно прожити, щоб не боятися по землі ходити.

Захід продовжили на вулиці, попри те що пішов дощ.

Хата, що стала для мене прихистком, розміщувалася вище за інші. ( означальне)

Ми забуваємо, що ліки ростуть із землі. ( з'ясувальне)

Часто ми тікаємо в щоденні справи, щоб не відчувати базового незадоволення життям. (мети)

Коли дивлюся, як на очах міняться барви, мені легшає. ( часу)

Приємно, коли яблуко, про яке думали, що кисле, виявляється солодким.

Приємно, що, коли гладиш лоша, воно треться об твою руку.

Приємно, коли дід розмовляв з конем чи з лошам, як з чоловіками.

Приємно, коли чути плескіт риби в Десні, що пахне моїм дитинством.