Складнопідрядне речення

 Національна своєрідність зближує нації, а не роз'єднує їх.

Щоб перебудувати світ, треба бути сміливим і сильним.

 Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.

Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила...

Мені чогось сумно й боязно так, що аж серце моє мре.

Я сідаю на горбок, щоб ключі журавлині зустріти.

Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.

Лисицю найвигідніше полювати взимку, коли земля натягне на себе білу пухку ковдру.

Дуже любив професор, коли перед Зеленими святами дівчата приходили у плавні зілля збирати та квіти для вінків.

Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні.

 Мабуть, почну писати, коли настане слушна мить.

Не писав я до тебе в останні дні через те, що був у дорозі.

Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без науки неможливий розвиток суспільства.

О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.

Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в духмяних пахощах.

Я певен, що кожен творитиме добро.

Щоб дух двокрилля не схолов, у мені живуть і гнів, і радість.

Тим загибелі нема, кому світять ідеали.

Здається, що вже не вмістить людського стогону земля.

Їдь, кобило, хоч три дні не їла.

Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.

Коли почав орати, то в сопілку не грати!

Робив старанно, так що не причепишся.

Купив чи продав, аби поторгувався.

Прославився, так що на люди вийти сором.

Якщо обрид тобі хто, позич йому грошей.

 Не все другу знати, що на серці в себе мати

 хоч і часу зовсім мало.

 бо час трапези перенесли.

так що голодним не лишишся.

коли удосвіта виїдеш.

Коли терпінню приходить край, народ мов буря.

 Хай голова моя сивіє, але я серцем молодий!

Хіба на Черкащині може народитися людина, яку б обминула пісенна стихія, щира вдача?

 Куди б не поїхав, я брата зустріну.

У тих місцях пісні, ... , ліризм посилюється.

Вислів ... є двоскладним реченням.

Гай, ... , назавжди в пам'яті моїй..

Виглядатиму тебе, ... .

 хоч ніхто й не сподівався на перемогу.

оскільки клей наносили нерівномірно.

 як кожен із нас і планував.

бо створене власними руками дороге.

як хвилюється в шторм море.

ніби солов'їха в гаю щебетала.

ніби в нашому ставку живе сом.

наче підручники видаватимуть завтра.