Складнопідрядне речення

1Г 2Д 3В 4А

1А 2В 3Г 4Д

1Б 2А 3Д 4В

1 В 2Д 3Г 4А

1Г 2В 3А 4Д

1Д 2Г 3В 4Б

1А 2В 3Б 4Д

1Б 2Д 3А 4Г

1Б 2Г 3Д 4В

1Г 2Б 3Д 4А

1А 2Д 3Б 4В

1Б 2В 3Г 4Д

1В 2А 3Г 4Д

1Г 2Б 3В 4А

1Б 2Г 3А 4Д

1Д 2Г 3А 4В

 Здоровий садок слався зеленими хвилями за домом на гору, скільки можна було скинути оком.

Як тільки займеться десь небо з другого боку, встає зараз червоний туман і

розгортає крила.

Твій мужній голос музикою лине, як плескіт хвиль і сяйво без зірок.

Пташки, що влітку так співали, у ірій вже повідлітали.

Всі слова на світі замалі, щоб дзвеніти з краю в край.

Дарма що стояло тихе сонячне безвіття, листя тріпотіло на деревах вздовж

шляху.

Якщо взявся іти, кінця ти доходжай.

Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька

Коли болять ноги, ... .

..., адже мій дім знаходиться далеко.

... хоча я знаю, що це корисно.

Якщо немає бажання, ... .

Здавалось морські буруни застигли саме в ту мить, коли буря підняла їх з дня щоб кинуть на землю та заллять світ 

Приємно, коли позіхає дід і коли дзвонять до вечерні літом.

Дід Захарко був коваль, хоч я ніколи не бачив аби він щось кував

над хатами здіймалися ниточки диму.

ховаючи землю під білу ковдру.

 і щедро засипала все довкола снігом.

старанно вкривала все довкола снігом.

бо були вони щасливими.

хоч і швидко вони промайнули.

дарма що вони були дуже давно. 

доки буду топтати ряст.

бо 

тобто  

 адже 

оскільки

Не писав я до тебе в останні дні через те, що був у дорозі.

Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без науки неможливий розвиток суспільства.

О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.

Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в духмяних пахощах.

Я певен, що кожен творитиме добро.

Щоб дух двокрилля не схолов, у мені живуть і гнів, і радість.

Здається, що вже не вмістить людського стогону земля.

 Тим загибелі нема, кому світять ідеали.

Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.

Їдь, кобило, хоч три дні не їла.

Коли почав орати, то в сопілку не грати!

Робив старанно, так що не причепишся.

Купив чи продав, аби поторгувався.

Якщо обрид тобі хто, позич йому грошей.

Прославився, так що на люди вийти сором.

Не все другу знати, що на серці в себе мати

як хвилюється в шторм море.

ніби солов'їха в гаю щебетала.

ніби в нашому ставку живе сом.

наче підручники видаватимуть завтра.

Щоб перебудувати світ, треба бути сміливим і сильним.

Національна своєрідність зближує нації, а не роз'єднує їх.

Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.

Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.

Ледь почав з полів злітати сніг, я опинився в наймах.

Як упав же він з коня та й на білий сніг, "Слава!", "Слава!" покотилось і лягло до ніг.

 Вівця вміє знайти собі поживу навіть там, де, здавалось би, нічого їстівного немає.

Поставив башту він на млиновій покрівлі, щоб увінчать себе у гордій тій будівлі.

Нехай над світом тіні хмурі на зло їм ставимо життя.

В погожий день коли цвіте калина гуркоче в небі благодатний грім.

Там де мало горіхів і шишок білка заготовляє вдосталь грибів.

Виявляється що дорослі ведмеді дуже пристрасні математики.

Я дуже люблю день,.. .

Нагадай час,... .

 Відчуття свята посилюється,... .