Складнопідрядне речення. Повторення. 11 клас

досить просто створюється особливий, індивідуальний, не схожий на інших образ.

ми хочемо бути в центрі уваги й відчувати на собі сповнені захоплення погляди.

зовнішність підкреслюється або ж, навпаки, погіршується невдалим поєднанням.

не завжди увага закцентована на перевагах фігури й приховуванні недоліків.

це чудова можливість поринути в минуле.

уважно слухайте гіда, робіть короткі записи.

екскурсоводом було наведено невідомі факти про неї

наші знання з історії були дуже доречними.

оскільки вчора була сильна хуртовина.

хоча надворі вже була рання весна.

ніби лежала товста пухова перина.

так що не була розчищена від заметів.

означальне

з'ясувальне

часу

умови

Коли сонце скотилось до самого обрію, далеко в морі з'явилась чорна цятка.

І комиші над берегом стояли, неначе половецькі чорні стріли на тлі черленого щита небес.

На обрії, одразу ж за селом, де оболоню тишею сповито, носить кульбаби.

Хочеться розправити крила і полетіти-полетіти аж ген туди, де мріють сиві обрії над лісами.

Море втрачало спокій; чайки знімались з берегових скель, припадали грудьми до хвилі.

Здавалося, що він живе споконвіку на цій безмежній землі: таке довге було життя.

Таке мені привиділось сьогодні, коли вертавсь уранці від ріки.

бо давно хочемо побачити нові ліхтарі.

якщо буде сонячна погода.

який недавно облагородили.

так що побуваємо і в зоопарку.

На новому місці хлопці почувалися так, неначе вилізли з чорної нори на світло денне.

Стрілянина, якою прорвало враз береги, шматувала повітря.

Хоч я був інколи лихий, все ж таки зі старшими вітався чемно.

1 - Г, 2 - А, 3 - Б, 4 - Д

1 - Г, 2 - В, 3 - Д, 4 - Б

1 - А, 2 - В, 3 - Д, 4 - Б

1 - Г, 2 - А, 3 - Б, 4 - В

1 - В, 2 - А, 3 - Д, 4 - Б

Було чути голос Сашка, що гукав матір до столу

Приїхали до лісу і дід наобіцяв нам такі смачнезні черешні

Повітря стало таким прозорим, але наступала ніч

Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани, й де хмари часто сіють дощі.

Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?

Дерева у цвіту такі казково білі й легкі вночі, зараз обважніли, посірішали й ніби танули, розтікалися сірим туманом по низині.

«Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.

«Ні, — сказав сам собі Василько — щуки я не піймаю, бо вона прудка».

«Життя мені всміхалося, — говорив Франко, — а діти були промінням».

«Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

Мама сказала: як же ж мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру.

лишивши на землі неприкриті плями.

дарма що була середина жовтня.

а вечір видався дивовижно теплим.

так що вийти на футбольне поле ми не змогли.

і перетворив галявину на строкатий візерунок.

Темніли стрілки щавлю та смачно вабила конюшина

Земля ще спить і сниться їй весна , така квітуча, сонячна, рожева

Проспівали на кутку півні й озвалося відлуння з лісу

Дощ на світанку стих але за мить він перейшов у вариво огненне

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.       

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.  

В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.  

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.