Складнопідрядне речення.Типи підрядних речень.

Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золоту арфу.

А там, де сонце торкнулося вершечків дерев, листя спалахнуло золото-земним вогнем і стало прозорим.

Ми знали велике озеро, де щороку гуси восени спинялися й жили тижнів зо два, а то й більше.

Вночі, коли вся природа спить, поринувши у темряву й знемогу, лише людина вміє освітить свою домівку і свою дорогу.

коли настане слушна мить.

якщо наполягатимуть друзі.

як велить чисте сумління.

про що мовчить більшість.

Література, яка мала Тичину й Довженка, не має права здрібніти.

Спинюсь я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.

І як за сонцем повертає сонях, так довго вслід чомусь дивились ми.

Мирон бережно підступав до станції, де вже потяга не було.

Дуже любив професор, коли перед Зеленими святами дівчата приходили в плавні зілля збирати та квіти для вінків.

На лисицю найвигідніше полювати взимку, коли земля натягне на себе білу та пухку ковдру.

Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні.

Повітря було настільки прозоре, що з табору видно було чорне пожарище на південному схилі.

оскільки клей наносили нерівномірно.

хоч ніхто й не сподівався на перемогу.

як кожний з нас і планував.

що аж земля навколо здригається.

Як парость виноградної лози, плекайте мову.

Моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани.

На рідні землі сіячі вертають, щоб сіяти святе своє зерно.

Зроби так, щоб серце моє солов'їне забуло очей тих блакить.

коли сонце заховалося за хмару.

хоча негоди прогноз не обіцяв.

так що птахи вмить розлетілися.

що аж шибки затряслися в домі.

як хвилюється в шторм море.

ніби в нашому ставку живе сом.

ніби солов'їха в гаю щебетала.

як краще готувати великодню паску.

Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька.

І вже чув композитор, як народжується пісня.

Вода стояла в луках, скільки бачило око.

Як не знаєш правди до кінця, то й не мудруй.

Я дуже люблю день, ... .

Відчуття свята посилюється, ... .

Нагадай час, ... .

Завжди збираємося того вечора, ... .

Коли наступає темна ніч ... .

... адже Муза мене покинула.

...у яких немає душі й ритму.

Якщо немає натхнення... .

Хоча була ще зима, але в газетах дедалі частіше писали про підготовку до посівної.

Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту.

На морі ставало темно, тому що з берега насувалася важка чорна хмара.

Дедалі важче знаходити квіти, мед яких обіцяє бути цілющим.