Службові частини мови

"Що/б їм, - кажуть, - дати їсти? - Дамо їм сметани.»     

Ворон висміює свиню за/те, що чорна.

Я тебе за/те люблю найбільше, чого ти сам в собі не помічаєш.               

Нехай ця байка мухам буде, що/б не сказали часом люди...

Вік учням (в, у)читись, а (в, у)чителям — навчати.

(В,у ) роботі, як воли (у, в) ярмі.     

Риба (у, в) воді, а людина (в, у) труді.

(В, у)пертість і труд (в, у)се перетруть.

Не спитавши броду, не лізь у воду.

Ще й треті півні не співали.                

Не було й гадки.

Ніби так швидше волосся виросте. 

Переливати з пустого в порожнє.          

Живий народ, що мав своє письмо!

Не бачити смаленого вовка

Шукати голку в сіні

не винахід, під стелею, через поле     

тільки вчора, таки домовились, хотів би

майже зробив , так швидко, кудись пішов

крізь терни, як мрія, війна і мир            

Як/би лелека голосом озвався, то грек, мабуть, не дуже б здивувався. 

День був ясний, сонячний, про/те холодний.

Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтає. 

Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, що/б вільно по світі літати.

Немов рукою зняло.

Як тільки буде нагода.   

Місяць підбився височенько, вийшов з-за дерев.

Листя щодалі, то більше опадало.

причиновий

розділовий

умовний 

порівняльний

Не/для слави, - для вас, мої браття, я свій скарб ховав.

Не/показуй людям сльози.            

Я не/такий уже безпорадний.          

Аліна, не/зважаючи на свій жвавий, веселий характер, читала серйозні книги. 

На/дворі ніби ще стояло літо.

На сімнадцятому році Остап у/перше пішов на заробітки.

Багато води налив у/перше відро.

На/зустріч мені суне величезне хмаровище.

Якщо, так що, або

Та, але, то...то

Однак, зате, для того щоб

Ні ...ні, коли б, та

Єднальні, протиставні, розділові

Причинові, умови, порівняльні

Часу, допусту, з'ясувальні

Протиставні, мети, наслідкові

що/б, за/те, дарма/що, тому/що

поки/що, ні/би/то, у/зв'язку/з/тим, коли/б

мов/би, не/наче, як/би, про/те

як/що, так/що, ні/би, наче/б/то

з'єднує однорідні члени речення і частини складного речення;

вносить додаткові відтінки значення або служить для утворення способів дієслів;

виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й реченні.

виражає залежність дієслова, прислівника від інших слів у словосполученні й реченні.

тільки/но, скажи/бо;

мовби/то, начеб/то;

тільки/що, тому/що;

хтозна/звідки, будь/що;

де/хто, аби/чий;

ні/як, авже/ж;

чи/мало, ні/котрий;

хтозна/де, чим/небудь;

аби/куди, де/який, ні/як, чого/ж, не/мовля

чи/мало, тільки/що, ані/трохи, хай/росте, хотів/би

хтозна/коли, скажи/но, яка/небудь, казна/хто, любив/таки

хтозна/скільки, де/що, не/правда, все/ж/таки, що/б

нехтувати, ненавидіти, не наче, неволя

неабищо, невиконана учнем робота, недобре, недопоміг

не другий, недруг, не мовби, нероблячи

неабияк, нещодавно, неписаний закон, невесело (сумно)

Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя (П. Панч).

Сонця ще не було видно, хоч далекі шпилі вже рожевіли (М. Коцюбинський).

Ліс шумів над ним тужливо, і плакав, і ревів (І. Франко).

Розчинилися двері, і через поріг переступила з повним відром Галя (А. Шиян).

Службова частина мови,яка служить для зв'язку слів у реченні

Службова частина мови,яка сполучає однорідні члени

Службова частина мови,яка сполучає однорідні члени речення та частин искладного речення

Службова частина мови,що надає реченню емоційного відтінку

Насувалася ніч, але гомін на полях не стухав.

Ліси наче світилися наскрізь.

Лунають лише пісні солов'їні.

А в сторожці пахло сонцем, що цілий день угрівало долівку та стіни сухими теплими ящиками з-під насіння та деревієм.

 Поєднувати частини складного речення

Поєднувати частини складного речення та однорідні члени речення

 Поєднувати однорідні члени речення.

 Поєднувати слова в словосполученні

 бо, тому що, оскільки, аби;

  хай, ні...ні, то...то, й, однак;

  але, мов, як, щойно, якщо;

  бо, та, проте, начебто, ніби;

 (не) здужати (хворіти)

 (не) здужати (не могти)

  (не) волити

 (не) навидіти