Соціалізація як етап становлення особистості

– складний процес прилучення особистості до соціального буття, тобто її соціалізації. Соціалізація охоплює усі соціальні процеси, завдяки яким індивід засвоює певні знання, норми, цінності, що дозволяють йому бути у повноправним членом суспільства

найголовніший інститут соціалізації не тільки дитини, але і його батьків, близьких родичів, сусідів.

За допомогою освіти дитина пристосовується до цінностей у даному суспільстві, а дорослий навчається адаптуватись до різних змін і перемін

– одне з перших питань, що постають у суспільстві у процесі підготовки молоді до трудового життя

Соціалізація включає стихійні та спонтанні процесі, які впливають на формування особистості.

– складний процес прилучення особистості до соціального буття, тобто її соціалізації. Соціалізація охоплює усі соціальні процеси, завдяки яким індивід засвоює певні знання, норми, цінності, що дозволяють йому бути у повноправним членом суспільства.

це процес і результат засвоєння позитивного досвіду попередніх поколінь.

найголовніший інститут соціалізації не тільки дитини, але і його батьків, близьких родичів

За допомогою освіти дитина пристосовується до цінностей у даному суспільстві, а дорослий навчається адаптуватись до різних змін і перемін. Він адаптується до життя у суспільстві через засвоєння правил поведінки, присвоєння досвіду міжособистісних відносин, культури мовлення.

це процес і результат засвоєння позитивного досвіду попередніх поколінь

Мета соціалізації полягає в тому, щоб допомогти вихованцеві вижити у суспільному потоці криз і революцій: екологічних, енергетичних, інформаційних, комп’ютерних тощо, оволодіти досвідом старших, осягнути своє покликання, визначити власне місце в суспільстві, самостійно знайти шляхи найефективнішого самовизначення у суспільстві

це комплекс зовнішніх явищ, які стихійно діють на людину і значною мірою впливають на розвиток .

процес двохсторонній. З одного боку, індивід засвоює соціальний досвід, цінності, норми, установки, властиві суспільству й соціальним групам, до яких він належить, а, з іншого – активно залучається до системи соціальних зв’язків і набуває соціального досвіду.

1) макрочинники (суспільство, держава, планета, світ і космос),

2) мезочинники (етнокультурні умови й тип населення, в яких живе і розвивається людина, засоби масової інформації),

3) мікрочинники (сім’я, дитячий садок, школа, позашкільні виховні установи, релігійні організації, товариства однолітків).

спосіб життя, тобто сукупність умов, які забезпечують життєдіяльність на всіх рівнях розвитку потреб, установок, диспозицій особистості;

- умови, що забезпечують реалізацію нагальних потреб особистості (екологічних, житлово-побутових);

- умови, що забезпечують самоствердження, самовиявлення особистості на рівні соціальних потреб (професійне становлення, задоволення культурних потреб).

Соціалізація ін

а) первинний;

б) становлення соціальної зрілості;

в) вибір професії;

г) реалізація вибору у трудовій діяльності;

д) післятрудовій.