Соціально - економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ століття.

На початку ХХ століття українські земля у складі Російської імперії поділялись на

Найрозвинутіші галузі

У яких роках на початку 20 ст. найрозвинутіші галузі промисловості підросійської України - металургійну та кам'яновугільну - охопила економічна криза?

У якому варіанті правильно перелічено назви промислових центрів, пропущених у твердженні?

На межі 19-20 ст. на українських землях сформувалися великі промислові центри:1) ......... вугільно-металургійний, 2).......... залізорудний, 3) .........марганцевий басейни та Південно-Західний цукробуряковий район?

Яке поняття пропущено в уривку з джерела?

"У 1902 р. виник ........... "Продамет" - товариство для реалізації виробів металургійних заводів, ядром якого були металургійні підприємства Півдня Росії. "Продамет" реалізовував 75% листового заліза імперії."

Куди емігрувало українське населення?

У якому варіанті правильно вказані особливості економічного розвитку України, проілюсторвані прикладами?

1. У 1901 р. на 12 великих металургійних заводах було зосереджено 96% усіх робітників металургії Півдня України. На кожному з них працювало понад 1 тис. робітників, які виплавляли 87% чавуну в цьому регіоні.

2. До 96% усіх іноземних капіталів припадало на 4 європейські країни: Францію, Англію, Німеччину, Бельгію.

3. У липні-серпні 1903 р. Росію охопив загальний політичний страйк під гаслом "Геть самодержавство!"

Укажіть, що спричинило пожвавлення страйкового руху пролетаріату на початку 20 століття (два варіанти відповіді)

Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями.

1.Концентрація виробництва

2. Монополія

3. Синдикат

4. Кооперація

А. Одна з форм монополії, коли самостійні в питаннях виробництва підприємства об'єднуються для збуту своїх товарів.

Б. Об'єднання підприємств, створене в умовах посилення конкурентної боротьби, щоб узгоджувати дії з виробництва і збуту товарів з метою одержання максимальних прибутків.

В. Добровільне об'єднання людей для спільної господарської діяльності.

Г. Зосередження засобів виробництва, працівників та обсягів виробництва на великих підприємствах.