Столипнська реформа

  зберігалася селянська община, вона ставала найнижчою адміністративною одиницею.

Державні селяни прикріплювалися до військових поселень, створюваних на Півдні України

Селяни переселялися у малозаселені райони Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу.

Поміщицькі землі викупалися Селянським банком з подальшим їх продажем селянам.

Обмежувалися операції купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення

Селянину дозволялося отримати землю в приватну власність (хутір чи відруб)

До укладення викупної угоди з поміщиком селяни вважалися тимчасовозобов’язаними.

  .

1905 р.

  1906 р.

 1911 р.

 1907 р.

Кавказ

 Закарпаття

Прибалтика

 Сибір, Далекий Схід

Хутір

 Цех

 Фільварок

 Ферма

Підвищення ефективності сільського виробництва,

наданні селянам права на вихід з общини з наділом;

збільшення товарності селянських господарств,

розвязання аграрного питання 

 повернення селянам відрізків;

неліквідували соціальної напруженості у суспільстві

повністю розвязане аграрне питання

протистояння між бідними та багатими

зруйновано селянські громади