Сучасні словники української мови. Українські електронні словники.

А азбука, акваріум, амфора, амфітеатр

Б билинка, бінокль, бежевий, безмежжя

В ґава, генетика, гість, горизонтальний

Г дальній, дисгармонія, диск, дисковий

А енергія, енергетика, естетичний, Естонія

Б жалість, жалити, життєлюбний, жінка

В заступ, засув, засуджувати, засудити

Г Іванка, іволга, імпресіонізм, імперія

А Киричук, кирпатий, кінофестиваль, кіноцентр

Б  лементувати, лимонний, лісгосп, лікарський

В  мелітопольський, метро, ментол, Мінськ

Г  нюанс, нюнькатися, Нюрнберг, Нью-Йорк

А  обережно, оберіг, обер-майстер, оберт

Б  Пилипенко, піцерія, Піфагор, пічниковий

В  реєстр, реєстрація, реєстратура, реєстратор

Г  сюди-туди, сюжетний, сюрчання, сюрреалізм

А ФОРЗАЦ, -а, ч., спец. Подвійний аркуш паперу, що з’єднує книжку з внутрішньою частиною обкладинки, а також слугує для оформлення книжки. У цій книжці заслуговує похвали… майстерно виконаний форзац із золотим лінійним рослинним орнаментом на зеленому фоні (Українська графіка, 1957, 119).

Б ГІПНОЗ (латин. hypnosis — сон) — особливий, близький до сну стан свідомості людини, який характеризується звуженням її обсягу й різким фокусуванням на змісті навіювання. У стані Г. у людини можуть спонтанно виникати фізіологічні та психічні реакції, не властиві їй при звичайному стані свідомості: ілюзії, забування або згадування тих чи інших фактів, підвищення концентрації уваги, зміна настрою (Д. В. Штриголь).

В ЛЬОНАРСТВО — галузь рослинництва, що займається вирощуванням льону з метою отримання волокна та насіння. Виокремлюють 2 осн. напрями в Л.: виготовлення прядив та олій льону. Зі стебел прядив льону отримують цінне техволокно, яке широко використовують у текстильн., автомобільн., авіац., гумовій, взуттєвій та ін. галузях пром-сті (І. О. Маринченко).

Г АКАПЕЛА (італ. a capella — букв. у стилі капели; як співають у каплиці) — хоровий або ансамблевий спів без інструментального супроводу. Витоки співу А. сягають античності. Від доби Середньовіччя до сьогодення спів А. — найпотужніший жанр. пласт світ. хор. музики. У мистецтві України підвалини співу А. закладені, з одного боку, у нар. гуртовому співі, з ін. — у християн. культовій музиці від часу прийняття християнства в Україні-Русі (О. О. Різник).

А НАСТ, -у, ч. Обледеніла кірка на поверхні снігу. Сніг тільки-но почав танути, але надвечір брався знову скляним настом і сліпуче блищав під місяцем і під зорями (З. Тулуб, Людолови, І, 1957, 356).

Б КАДИТИ (КУРИТИ, ПАЛИТИ) ФІМІАМ — занадто вихваляти когось, лестити комусь. Раби й підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський, ІІІ, 1956, 154).

В МІГРЕНЬ (фр. migraine), син. гемікранія (грецьк. hemi — половина та kranion — череп) — фізіологічний розлад, що характеризується нападами головного болю частіше в одній половині голови. Біль при М. має пульсуючий характер і нерідко супроводжується нудотою, блюванням, непереносимістю яскравого світла, голосних звуків (фото- та фонофобія), а також сонливістю й млявістю після нападу (Н. В. Бездітко).

Г АБРИКОС, -а, ч. Те саме, що абрикоса. Абрикос — досить цінна кісточкова порода. Вона посухостійка, дуже вимоглива до тепла (Садівництво і ягідництво, 1957, 22).

А орфографічного

Б орфоепічного

В перекладного

Г наголосів

А фразеологічного

Б етимологічного

В орфографічного

Г тлумачного

А наголосів

Б морфемного

В орфоепічного

Г орфографічного

А перекладного

Б орфоепічного

В орфографічного

Г етимологічного

А медичних термінів

Б політологічний

В наголосів

Г Вікіпедія

розділ мовознавства , який займається укладання словників

розділ мовознавства , що вивчає словниковий склад мови

розділ мовознавства , що вивчає способи творення слів

розділ мовознавства, який вивчає власні імена й назви, їх історію, семантику, будову, основні закономірності розвитку

морфемному

тлумачному

 етимологічному

історичному

"Новий тлумачний словник української мови"

"Словар української мови" Б. Грінченка

"Лексис" Л. Зизанія

"Енциклопедія української мови"

"Лексис"

"Лексикон словенороський"

"Словар української мови" Грінченка

комунікативну, номінативну;

інформативну, нормативну;

мислетворчу, естетичну;

естетична, виховну.

фразеологічні, енциклопедичні 

тлумачні, орфорграфічні, орфоепічні, етимологічні,словотвірні, лексичних груп, спеціальні 

словник професіоналізмів та діалектний

фразеологічний

іншомовних слів

орфографічний

тлумачний

перекладних;

лексичних;

одномовних;

енциклопедичних.

«Лексикон» Памви Беринди

Одинадцятитомний «Словник української  мови»

«Лексис» Лаврентія Зизанія

«Лексис» невідомого автора

лексист;

глосарій;

лексикограф;

семасіоніст.

наука, яка розробляє методи опису друкованих творів, складання їх покажчиків та оглядів різного призначення; 

короткий виклад змісту книги, статті, розробки, звіту тощо;

публікація, у якій обговорюється та оцінюється літературний чи науковий твір, театральна вистава, фільм, виставка;

розділ мовознавства й літературознавства (поетики), що вивчає функційно-стильові засоби мови та їхнє застосування.