Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях на початку ХХ ст.

На студентському вічі у Львові 14 липня 1901 р. студент, а згодом визначний громадський діяч Лонгін Цегельський виголосив програмову заяву: «Створити свою власну незалежну самостійну українську національну державу в етнографічних границях по всій території,заселеній українським народом…».  

Масовий селянський страйк 1902 р. охопив близько 100 тис. селян і сільськогосподарських робітників.  

Поміщики задовольнили більшість вимог селянства після масового страйку 1902 р.

В результаті боротьби за українсь кий університет в Галичині, Австрійська влада в 1871 р. дозволила замінити у Львівському університеті німецьку мову викладання на угорську, або українську

8 жовтня 1901 р. відбулося академічне віче, на якому поряд із студентами, що висували вимогу щодо створення українського університету, був присутній М.Грушевський

У липні 1910 р. під час збройної сутички загинув один із лідерів польського студентського руху Адам Коцко.

1894 р. у Львові було створено перше українське фізкультурно – спортивне та протипожежне товариство «Пласт».

У 1900 р. в селі Завалля Снятинського повіту Кирило Трильовський заснував першу українську фізкультурно-спортивну організацію «Січ». 

У 1911 р. у Львові було утворено дитячо-молодіжну скаутську організацію «Пласт», покликану виховувати українську молодь на морально-християнських засадах і розвивати почуття патріотизму.

У 1900 р. галицькі москвофіли проголосили «новий курс», в основу якого була покладена ідея повного ототожнення з Росією.

У грудні 1912 р. на спільному таємному засіданні політичних партій Галичини (РУРП, УНДП та УСДП) затвердили заяву, у якій ішлося, що «коли прийде до війни між Австрією і Росією, то все українське громадянство стане на боці Російської імперії проти Австрії як найбільшого ворога України».  

У 1907 р. в Буковині відбулися вибори до австрійського парламенту за новим виборчим законом. У всіх українських виборчих округах перемогли кандидати «Національної ради русинів на Буковині». Уперше після 1848 р. буковинські українці обрали п’ятьох депутатів.

Друкованим органом народовського руху в Закарпатському краї став тижневик «Наука», що виходив із 1897 р. Його головним редактором із 1903 р. був Августин Волошин (1874—1945), який згодом відіграв визначну роль в історії Закарпаття.