Тести "Синтаксис"

Ще сонячні промені сплять.

Вартові почали бити тривогу.

Не все пробачить можна і забути.

Сиплеться і сиплеться осіннє листя. 

Сміливі завжди мають щастя.

Пролітав буйний вітер в пустині по полі безкрайому мертвому.

Водив той загін якийсь славетний генерал чорновусий стрункий завзятий.

Сократ говорив рівним спокійним голосом.

У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші.

Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.

Батьківщину і матір не вибирають.

Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Навколо пахло чебрецем і м’ятою.

По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

Напечемо картоплі, насмажимо сала.

Розкіш царів меркне перед мистецькими шедеврами геніїв.

Не мати царя в голові – означає діяти нерозсудливо.

Крути не верти – царем не будеш.

За царя не бачили часом і сухаря.

То не хмара – біла пташка хмарою спустилась над царем тим.

Нашу індивідуальність створює пам'ять.    

Митець – створіння примхливе й складне.

Весна – художник дуже знаменитий.

Колись велика ріка Латориця сьогодні стала річкою.  

Від козаччини до Чорнобиля – усе українське життя стає епосом.

Стежкою наближались дві молодиці.

Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва.

Крізь вікно пробивалося кілька сонячних променів.

Двоє парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат.

Оця реальна мить вже завтра буде спомином.