Тестові завдання до текстів

I. Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) На картинах неаполітанської школи без кінця старіється післяполудень, немов побачений крізь темну пляшку. (2) Потемніле сонце, здається, в'яне на очах у тих пропащих краєвидах, мов у переддень космічної катастрофи. (3) Старечі світанки, жовті, як пергамент, солодкі від мудрості, як пізні вечори! (4) Передполудні усміхаються хитро, як пожовклі старі книги. (5) День осінній, той старий пройдисвіт бібліотекар, який лазить у вицвілому халаті по драбинах, і куштує конфітюри всіх віків і культур!

1)  Стиль тексту

(1) На картинах неаполітанської школи без кінця старіється післяполудень, немов побачений крізь темну пляшку. (2) Потемніле сонце, здається, в'яне на очах у тих пропащих краєвидах, мов у переддень космічної катастрофи. (3) Старечі світанки, жовті, як пергамент, солодкі від мудрості, як пізні вечори! (4) Передполудні усміхаються хитро, як пожовклі старі книги. (5) День осінній, той старий пройдисвіт бібліотекар, який лазить у вицвілому халаті по драбинах, і куштує конфітюри всіх віків і культур!

2) У називному відмінку вжито в тексті іменник

(1) На картинах неаполітанської школи без кінця старіється післяполудень, немов побачений крізь темну пляшку. (2) Потемніле сонце, здається, в'яне на очах у тих пропащих краєвидах, мов у переддень космічної катастрофи. (3) Старечі світанки, жовті, як пергамент, солодкі від мудрості, як пізні вечори! (4) Передполудні усміхаються хитро, як пожовклі старі книги. (5) День осінній, той старий пройдисвіт бібліотекар, який лазить у вицвілому халаті по драбинах, і куштує конфітюри всіх віків і культур!

3)  Вставне слово є в реченні

(1) На картинах неаполітанської школи без кінця старіється післяполудень, немов побачений крізь темну пляшку. (2) Потемніле сонце, здається, в'яне на очах у тих пропащих краєвидах, мов у переддень космічної катастрофи. (3) Старечі світанки, жовті, як пергамент, солодкі від мудрості, як пізні вечори! (4) Передполудні усміхаються хитро, як пожовклі старі книги. (5) День осінній, той старий пройдисвіт бібліотекар, який лазить у вицвілому халаті по драбинах, і куштує конфітюри всіх віків і культур!

4)  Пунктуаційну помилку допущено в реченні

II. Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Проблема особистості віддавна є основою філософського пізнання. (2) Відомо, що немає двох однакових людей, кожен із нас неповторний. (3) На думку деяких науковців людина формується й розвивається відповідно до її вроджених якостей, здібностей, а соціальне оточення відіграє в цьому розвитку дуже незначну роль. (4) Натомість інші вчені вважають особистість деяким продуктом, цілком сформованим у процесі соціального розвитку. (5) Однак майже всі науковці переконані: людина не народжується особистістю, а стає нею в процесі життя.

1)  Слово основа в тексті можна замінити фразеологізмом

(1) Проблема особистості віддавна є основою філософського пізнання. (2) Відомо, що немає двох однакових людей, кожен із нас неповторний. (3) На думку деяких науковців людина формується й розвивається відповідно до її вроджених якостей, здібностей, а соціальне оточення відіграє в цьому розвитку дуже незначну роль. (4) Натомість інші вчені вважають особистість деяким продуктом, цілком сформованим у процесі соціального розвитку. (5) Однак майже всі науковці переконані: людина не народжується особистістю, а стає нею в процесі життя.

2)  У називному відмінку в тексті вжито слово

(1) Проблема особистості віддавна є основою філософського пізнання. (2) Відомо, що немає двох однакових людей, кожен із нас неповторний. (3) На думку деяких науковців людина формується й розвивається відповідно до її вроджених якостей, здібностей, а соціальне оточення відіграє в цьому розвитку дуже незначну роль. (4) Натомість інші вчені вважають особистість деяким продуктом, цілком сформованим у процесі соціального розвитку. (5) Однак майже всі науковці переконані: людина не народжується особистістю, а стає нею в процесі життя.

3)  Простим є речення

(1) Проблема особистості віддавна є основою філософського пізнання. (2) Відомо, що немає двох однакових людей, кожен із нас неповторний. (3) На думку деяких науковців людина формується й розвивається відповідно до її вроджених якостей, здібностей, а соціальне оточення відіграє в цьому розвитку дуже незначну роль. (4) Натомість інші вчені вважають особистість деяким продуктом, цілком сформованим у процесі соціального розвитку. (5) Однак майже всі науковці переконані: людина не народжується особистістю, а стає нею в процесі життя.

4)  Пунктуаційну помилку допущено в реченні

IІI. Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Холодні осінні тумани клубочаться в/горі і спускають на землю мокрі коси. (2) Пливе в сірі без/вісті нудьга, пливе […] , і стиха хлипає сум. (3) Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, умивається сльозами вбога земля і не/знає, коли усміхнеться. (4) Міріади дрібних крапель спадають до/долу, і пливуть, змішані з землею, брудними потоками. (5) Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом.

1)  На місці пропуску в тексті можуть бути всі слова, ОКРІМ

(1) Холодні осінні тумани клубочаться в/горі і спускають на землю мокрі коси. (2) Пливе в сірі без/вісті нудьга, пливе […] , і стиха хлипає сум. (3) Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, умивається сльозами вбога земля і не/знає, коли усміхнеться. (4) Міріади дрібних крапель спадають до/долу, і пливуть, змішані з землею, брудними потоками. (5) Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом.

2)  У тексті окремо треба писати

(1) Холодні осінні тумани клубочаться в/горі і спускають на землю мокрі коси. (2) Пливе в сірі без/вісті нудьга, пливе […] , і стиха хлипає сум. (3) Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, умивається сльозами вбога земля і не/знає, коли усміхнеться. (4) Міріади дрібних крапель спадають до/долу, і пливуть, змішані з землею, брудними потоками. (5) Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом.

3)  Уточнювальною обставиною ускладнено речення

(1) Холодні осінні тумани клубочаться в/горі і спускають на землю мокрі коси. (2) Пливе в сірі без/вісті нудьга, пливе […] , і стиха хлипає сум. (3) Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, умивається сльозами вбога земля і не/знає, коли усміхнеться. (4) Міріади дрібних крапель спадають до/долу, і пливуть, змішані з землею, брудними потоками. (5) Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом.

4)  Пунктуаційну помилку допущено в реченні