Тире у складному реченні

Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.

На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.

Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі.

Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то болотами, то полями.

Сині роси зблискували на травах і сонце купалося на левадах.

Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

Доли заснули і спить в полонині тиша.

Ураз труснуло всю світобудову і на свічадо плес упала тиша.

Тепло було й вишні цвіли рясно.

Ще сяє осіннє сонце ясно та вже в повітрі потягає очіннім холодом.

Чи біля тебе душу відморожу чи біля тебе полум'ям згорю.

Проходять покоління по землі та кожне творчий слід свій залишає.

Микола напрвив струни, повів смичком і жалібна пісня розляглась по хаті.

На яру стояло чималеньке село і посеред села біліла невеличка нова церква.

Квітує жито і ячмінь колос викидає.

Озвався постріл над рікою і на коня схиливсь козак.

Чимось зарадиш людині і на душі стає легко.

Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа.

Пройшла гроза і ніч промчала.

Дунув вітер понад степом і сліду не стало.

Минуло чимало років і крила поважчали.

Глянуть не встигнеш і вік промайне.

Друзі розпоіли подробиці втеча готувалася давно.

Віз ламається чумак розуму набирається.

Усе ясно великого бажання навчатися ти не маєш.

Сонце гріє вітер віє з поля на долину.

Та сам я шукав не істини модні розшукую в хаосі власну особу.

Облітають квіти обриває вітер пелюстки.

Та диво дивне в лютій тісноті я відчуття безмежжя не втрача.

Тумани вже щезли розвіяли їх вітри.

вечір дихав морозом у небі місяць немов п'ятак.

Вечорами вже не співали дівчата не танцювали гопака гармоністи.

Продержало з тиждень морозом земля заклякла як кістка.

Пробачайте поетам дивацтва незлі небагато поетів живе на землі.

Волосся вигоріло ходив без шапки довго.

Дощ упав на жито будем краще жити.

І чується десь пісня за горою лине.

Багрянці лісу згасають сідає сонце.

подуває легкий вітерець.

у небі жодної хмаринки.

вечір доволі холодний.

сади буяють ароматами.