Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі

Російсько-турецька війна 1806-1812 рр.завершилася поразкою

Метою Османської імперії у війні 1806-1812рр було бажання повернути втрачені позиції у Північному Причорномор’ї та на Балканах.

У результаті Бухарестського 1812 р.миру Росії відійшла Бессарабія, в трьох повітах(Хотинський, Ізмаїльський, Акерманський) де ніколи не проживали українці

Задунайська Січ— військово-державна організація колишніх запорозьких козаків, яка виникла після зруйнування імператорськими військами Нової Січі й ліквідації Запорізького козацького війська у червні 1775 року в нижній течії Дніпра.

Після вторгнення наполеонівської армії в Росію, що почалося в червні 1812 р., Наполеон виробив проект нового устрою Європи з автономними слов’янськими територіями. Україні відводилася роль буферної зони між Західною Європою і Росією.

Наполеоніди — назва васальних держав, які планувалося утворити під протекторатом Франції на теренах України та Росії.

Вторгнення наполеонівської армії в Росію, викликало неоднозначну реакцію української еліти. Верхівка суспільства розкололася на три табори: «автономістів», "лібералів" і «консерваторів».

Українці взяли активну участь в організації опору завойовникам. Так 5-й кінний козацький полк був створений за ініціативи:

І. Котляревський, письменник, громадський діяч, військовий, класик нової української літератури відомий як :

Вкажіть наслідки війни 1812р. для України

Азовське козацьке військо — військове формування, утворене російським урядом 1828 року з частини українських козаків Задунайської Січі, що вернулися з османських володінь за ініціативою та на чолі отамана Григорія Верещагіна .

В результаті Адріанопольського миру1829 р.до Росії відійшли землі у гирлі Дунаю, де ніколи не проживало українське населення.