4Українська література до ЗНО 2020 (висловлювання про автора або про твір)

Струна затремтіла, коли в таборі я прочитав у збірці (...) (назва твору) - оповідання про зека в серпанку любові - твір, злеліяний на дні душі в глибокій самоті

"Такий я ніжний , такий тривожний"

Ти весь, поете, в цих словах.

Твій кожен вірш, рядок твій кожний

Життя тривожністю пропах

Я не знаю, хто ще так, як (...), змалював громадянську війну в Україні як трагедію народу. Пошматований шаблями український рід, який знищує сам себе під прапорами класових протистоянь, — що є рівного цій картині бою під Компаніївкою в нашому письменстві, у творах про події 1918-1919 років?

Зміст поезії (...) викладається в два слова: солодкий світ

Майстер віршованої форми і легких, граціозних віршів

Дивна б, здавалося, річ: з тих, власне, слів, якими говорять мільйони людей і якими користуються десятки й сотні письменників, раптом з’являється один, який ці ж, власне, прості слова ставить у такім порядку, що вони в нього живуть, як у нікого й ніде, і, скільки би ти їх не читав, до них, до їхнього автора хочеться повертатися ще й ще. Саме таким письменником і є (...). Він - дорогоцінне обличчя нашої літератури. Він - її гідність, постава і шляхетність. Його твори не борються із часом. Вони самі - час. Лише не той, розкиданий і безладноплинний, а підвладний його художньому зорові, сіяний і пересіяний на густому ситі його обдаровання, де все неістотне і тимчасове відстоюється, а зостається лише чисте золото таланту

Його (назва твору) — це задушевна лірична сповідь, по вінця напоєна любов'ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорбним минулим.

Він відкрив і завоював нам море, море в значенні не географічному чи навіть геополітичному, а в значенні психологічному, як окремий духовний комплекс, який був або ослаблений у нас, або й цілком спаралізований.

(...) - великий майстер форми у широкому розумінні цього слова... Його поезії дохідливі, легко запам'ятовуються, але не своєю пісенністю або простотою, а синтаксичною прозорістю і ритмомелодичною організованістю часто складних масивів, величезною європейського масштабу культурою вірша

(...) — найпопулярніший український лірик початку XX ст. В його особі Україна дістала поета-лірика, котрого виглядала від часів Шевченка.

Живописець правди - так можна б визначити і творчі принципи письменника, і весь лад його душі, а відтак і його стиль, позначений справді яскравою індивідуальністю

Світ дитячої чистоти і святості, що з такою силою вибухнув у (...), він носив його, виявляється, у собі ціле життя, від батьківської Сосниці починалась його дорога до планети, до людства, про яке він так напружено думав, для якого так самовіддано й натхненно творив.

Майстер залізної троянди

(...) переніс життєрадісне еллінське світовідчуття в сучасність

Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша.