5Українська література до ЗНО 2020 (висловлювання про автора або про твір)

Його новели й повісті суворі, витриману вищих вимогах правди життєвої, автор не заграє зі світом, з героями й з істиною, письмо його точне, вивірене, ощадливе, часто новели нагадують мовби гравюри на сталі

Митець почував себе щасливим від того, що народився на березі сивої Десни і ніколи не зійшов з її берегів. Зупиніться на мить у цьому шаленстві долання вічного часу — і ви побачите його, здивованого маленького хлопчика з широко розкритими зеленими очима, на березі вічної української ріки.

Філологічний водевіль - (...), яку важко перекласти на будь-яку іншу мову, бо сюжет її збудовано на зіставленні української та російської мов. Саме ця двомовність і є її естетичним ключем.

Сонетна форма для (...) - келих, а вміст у ньому - вино: кожен, хто намагатиметься перекласти ці рядки іншою мовою, має зберігати форму, так і вміст (букет), аби не зашкодити смакові вина

Майстер(-иня) гармонійних дисонансів, піонер формальних пошуків, мрійливий лицар захмарного князівства... Мав(ла) сміливість понад усе цінувати красу, прагнув(ла) облагороднювати марудну дійсність.

(...) - це народне життя в стокоратому його повнокров'ї. Побут, звичаї й вірування, військове спорядження, флора та фауна - усе явлене, усе рухається, переливається, дихає. Потужністю духовного космосу віє від сторінок цієї книжки

Франків дух супроводжує його все життя. Йому дорогий універсалізм Івана Франка, несподіване поєднання в одній особі "народника" - трибунала й естета... Що тільки не підкоряв він українському слову: рубаї, притчі, терцини, сонети

Збожеволіла на національному питанні частина української еміграції дошукується позитивного представника українського народу то в дядькові Тарасові, то в Мокієві. Інша частина, спеціалізована на доносах, каже, що позитивні герої — комсомольці. Те і те однаковий абсурд. Усі постаті комедії — тільки легкі й дотепні маски, і спроби знайти політичний зміст у комедії тільки позбавляють її головної прикмети — нечуваної в українському театрі легкості.

У його творі закодовано вибір, що невблаганно поставав перед українським комуністом, роздвоюючи його свідомість: вибір між вірністю фанатичній догмі й синівською любов'ю до Матері України

Духовний світ (...) розпросторений на весь обшир української та праслов'янської міфосвідомості, він прапервісний, язичницький, народний і водночас органічно зрощений з європейською культурою і мистецтвом XX ст.

(...) нагадує класичний архітектурний ансамбль, що втілює великий план, велику ідею. Поетичний матеріал розгортається "сам з себе" за законом внутрішньої необхідності і зовнішньої доцільності

Слов'янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця й поета

Український театр дістав свою найкращу комедію, може, свою єдину комедію, якщо властивістю комедії вважати легкість, грайливість, ритмічність, грацію на підложжі глибокого змісту.

І так увійшов він у світ ліричної творчості життєлюбом, закоханим у всі прояви життя, з його головними скарбами любові, краси і волі.

(...) — яскрава, оригінальна мистецька постать в українській літературі, поет-новатор, чия творча доля переконливо засвідчує: великий талант, за словами Дмитра Павличка, «обов'язково пробивається крізь тернові хащі ідейних манівців і хитань на шлях передових думок свого часу, шлях, поєднуючий серце художника і серце його народу