Мова

Різ...бяр, бур..ян

сузір..я, роз..ятрений

прем..єра, духм...ний

пор..ятунок, В...чеслав.

на протязі всього життя

більша половина учнів класу

на слідуючий день

вартові на спостережному пункті

дочка

олень

близький

мести

читати по складах

сталося по вині пішохода

ходили по гриби

відповідати по черзі

Хлопець, який перебігав дорогу, не помітив автомобіля.

Роса, яка щойно випала, мерехтіла на пелюстках.

Я сиджу під деревом, що росте біля будинку.

Діти милувалися яблунями, що розквітли навесні.

можливо

пюре

вересень

вгору

висвітлювати події, освітлювати приміщення

приводити дитину, призводити до тяжких наслідків

зв′язаний з умовами життя, пов′язаний рушником

познайомити з дівчиною, ознайомити з матеріалом

ні в тих ні в цих

ні швець, ні жнець

ні туди ні сюди

ані дати ані взяти

ні вдень ні вночі

два громадянин...

дві третіх кілограм...

півтора гектар...

три грам...

чотири школяр...

шампунь, Русь, відсіч

зелень, власність, молодь

оболонь, повість, магістраль

вісь, Хатинь, суміш

емаль, лють, любов

До Дніпра я підходжу вмивати свій зір, що/б у темряві дух мій не згас (Д.Павличко).

Ніч колихала так ласкаво, про/те не спалося ніяк (М.Рильський).

Як/би мені знову колишняя сила, як/би мені гуки міцнії (Леся Українка).

Ми будемо сьогодні говорити про/те, що нас ведуть не вигода, не користь - серця гарячі плюс- ентузіазм (Є. Летюк)..

Я прагнув, що/б діти в праці бачили дзеркало духовних радостей

(В. Сухомлинський).

успіхи (у,в) навчанні, ходив (у,в) театр, взяла (в,у) тумбочці

зареєструвався (у,в) Твітері, вибігли (в,у) сад, малювати (у,в) альбомі

успіхи (у,в) бізнесі, плавали (у,в) океані, вихід (у,в) місто

жити (в,у) Одесі, приїзд (в,у) Чернігів, знявся ( в,у) мюзиклі

позичити (в,у) Олександра, записано (в,у) журналі, зустріч (в,у) академії

Олексієв, Марійчин, лікарин

Андріїв, лелечин, братів

Тетянин, Ольгин, няньчин

Миколин, свахин, Валин

Назарів, учителів, Олегин

не було вільних місців

збирали опавше листя

вирушили в далеку путь

найбільш вищий учень у класі

не вистачає троє книжок

"Вставай, вставай, дитино, - виважує мати зі сну. - Уже вікна посивіли, уже прокидається сонце" (М. Стельмах)

"Ні, не треба, мій таточку, не треба, Ярино", - Степан каже. - Я загинув, навіки загинув" (Т.Шевченко)

"Залізняк! Полковник Залізняк!" - загомоніли навкруги (М.Старицький)

"Що тут сталося, люди добрі? - спитав лікар, підходячи до ліжка й уважно дивлячись на хвору. - Ви артисти з трупи Федотова?" (М.Левицький)

"Їдьте та спочиньте. Завтра я навідаюсь до вас",- сказав лікар, прощаючись (М.Левицький)

І здається мені в цю мить: стягом нашої перемоги стиглий колос в степу шумить (В.Соколов)

І розумієш, певна річ, що ранок вечора мудріший, коли просидиш цілу ніч з гіркими думами у тиші (Л.Талалай)

Почуття й переживання дитини викликаються насамперед тим, що вона бачить, у чому бере безпосередню участь (В.Сухомлинський)

Щоб навчити читати, я витратив 80 років, однак не наважуся стверджувати, що повністю досягнув мети (Й.-В.Гете)

Дружба потрібна нам для того, щоб утверджувати в людині і насамперед у собі самому добро (В.Сухомлинський)

.. Люди набули раптом немовби нового бачення світу (О. Довженко)

Весна була для нього наче сонце (Леся Українка)

Лишились в пам′яті дитячій щавлю казки неначе сни (О.Довгоп′ят)

Хлопець сидить ніби аж трохи знічений прилюдним сусідством з нею, з юною шкільною красунею (О.Гончар)

Місяць мов скибочка дині, а навкруг нього - зірок цілий рій ( Д.Іванов)

Я на гору круту крем′яную буду камінь важкий підіймать і, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать (Леся Українка).

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав (Петро Панч).

Слався той, хто в піснях оспівати зумів джерело і вогонь - два великих начала (Р. Гамзатов).

А лопухи, почувши холодок, настовбурчилися, тихо зарипіли, випростовуючись, і теж запахли ( Г.Тютюнник).

Переповнений любов′ю я відкрив коханння книгу (П.Тичина)

тільки зрідка сипав дрібний дощ

коли горобенята "стають на крило"

і серце наповнювалося радістю та коханням

напоєна ароматом квітів

з якою ми так не хотіли прощатися

Обрій почала огортати все густіша й густіша темрява (О.Кониський)

І, наче на її очах, узявся рости горох (Ю.Яновський)

І зараз же довелося жінці порати подвір′я (Ю.Яновський)

Жайворонки сідали відпочити на спинах лелек (Ю.Яновський)

Василь Іванович боявся підвести зір на близький правий берег Дніпра (Ю.Яновський)