У якому регіоні під впливом «весни народів» активізувався український національний рух?
Східній Галичині
Слобожанщині
Західній Волині
Запорожжі
Якого віросповідання дотримувалася переважна більшість українського населення Галичини в ХІХ ст.?
Протестантського
Рими-католицького
Греко-католицьког
Православного
«…управління ревізії книг доручило мені... прорецензувати анонімну книжечку, написану руською і надруковану в Угорщині в Буді в 1837 р. під назвою “Русалка Дністровая”. Творик цей, що містить різні сумнівні місця і видає автора як прихильника нововведень, скоро буде заборонений цензурою…»
В уривку оцінено діяльність
«Руської трійці».
Кирило-Мефодіївського братства
Головної руської ради.
Товариства "Просвіта"
Осередком українського національного руху під час подій «весни народів» було місто
Київ
Львів
Харків
Чернівці
У 1837 р. в місті Буді «Руська трійця» видала альманах
«Історія русів».
"Зоря Галицька"
"Русалка Дністровая"
"Історія України-Руси"
«Будителем» українців Закарпаття називали
Л.Кобилицю
М.Шашкевича
О.Духновича
М.Максимовича
У результаті скасування панщини на західноукраїнських землях селяни були змушені
виходити з общин.
користуватися сервітутами за плату.
переселятися на хутори.
утворювати кооперативні товариства.
Об’єднання українських наукових, літературних й освітніх сил, визначення поля їхньої діяльності в результаті пожвавлення культурно-освітнього руху під час подій «Весни народів» мало бути здійснено
«Руською трійцею».
«Собором руських учених».
Науковим товариством ім. Т. Шевченка.
«Південно-Західним відділом Російського географічного товариства».
Представників українського національного відродження на Закарпатті першої половини XIX ст. називали
"масонами"
"будителями"
"народовцями"
"громадівцями"
Головна руська рада діяла впродовж
1830–1833 рр.
1833-1837 рр.
1848–1851 рр.
1846-1847 рр.
У результаті «Весни народів» селяни західноукраїнських земель
домоглися ліквідації поміщицького землеволодіння.
здобули у власність сервітути.
були об’єднані в громади (общини).
звільнилися від повинностей на користь поміщика.
Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття на початку ХІХ ст. були в складі
Російської імперії.
Німецької імперії
Австрійської імперії
Османської імперії
Уперше політичну вимогу щодо адміністративного поділу Галичини на польську та українську частини висунули представники
Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
Товариства галицьких греко-католицьких священиків.
Русько-української радикальної партії.
Головної руської ради.
Маркіян Шашкевич був натхненником, організатором і лідером
"Руської трійці".
товариства «Просвіта».
«Собору руських учених».
освітнього товариства греко-католицьких священиків.
Діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчила про
початок трудової еміграції із західноукраїнських земель.
розгортання національного руху під релігійними гаслами.
політизацію національно-визвольного руху в Австрійській імперії.
початок національного відродження на західноукраїнських землях.
У 1816 р. на західноукраїнських землях започатковано діяльність
"Просвіти"
"Руської трійці"
Головної руської ради.
освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників.
Лук’ян Кобилиця в 40-х роках ХІХ ст. був лідером селянського руху на
Східній Галичині.
Буковині
Закарпатті
Поділлі
Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«Президент рейхстагу повідомив пана міністра внутрішніх справ, що рейхстаг ухвалив рішення: “Вважати депутата Л. Кобилицю, з виборчої округи Вижниця на Буковині, виключеним зі складу рейхстагу”…».
Таке рішення щодо Л. Кобилиці ухвалено, оскільки він
підбурював селян до повстання.
належав до Русько-української радикальної партії.
висловлював москвофільські погляди.
був членом «Руської трійці».
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест
Зареєструватись за допомогою Google