Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII - першій половині XIX ст. (Варіант ІI)

О.Довбуш

У.Кармелюк

І.Гонта

Л.Кобилиця

Херсон

Маріуполь

Миколаїв

Одеса

 «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського

 «Сад божественних пісень» Г. Сковороди

 «Енеїда» І. Котляревського

«Кобзар» Т. Шевченка

українського національно-визвольного руху

російського дворянського опозиційного руху.

соціальних протестів українського селянства

польського національно-визвольного повстання.

першим виданням збірки «Кобзар»

виходом художніх офортів "Мальовнича Україна"

вступом до Кирило-Мефодіївського братства

звільненням із кріпацтва

М.Костомаров

Д.Бантиш-Каменський

М.Максимович

О.Павловський

1-В;2-Б;3-А;4-Д

1-Д;2-А;3-Г;4-В

1-Б;2-А;3-Г;4-В

1-Г;2-Д;3-В;4-Б

створення видавничо-культурних, просвітницьких, археографічних закладів й організацій;

збирання та публікація українських народних пісень, легенд тощо;

дослідження звичаїв і вірувань, на основі фольклористики

формування й поширення серед загалу вимоги суверенітету нації у межах незалежної держави

написання історичних трактатів і художніх творів;

створення перших політичних партій;

козаків-задунайців

масонів

декабристів

поляків

АГВБ

БГВА

ВАБГ

ГБАВ

включенням придунайських земель до складу Росії в результаті російсько-турецької війни 1768 – 1774 рр.

участю задунайських козаків у російсько-турецькій війні 1806 – 1812 рр. на боці Туреччини

відмовою задунайських козаків підтримати Туреччину, союзника Наполеона, у франко-російській війні 1812 – 1814 рр

переходом задунайських козаків на бік Росії в ході російсько-турецької війни 1828 – 1829 рр.

Чи встиг би він стільки написати і зробити, якби не його alterego, друга половинка — «розумна, освічена, але некрасива, вихована згідно з правилами суворої моральності, цілковита пуританка, вдачі твердої й замкнутої» залишалася «хатнім цензором». Першій він читав їй власні твори, дослухався до порад, зважав на пропозиції.

Прочитайте ви думи, пісні; послухайте, як вони співають, як вони говорять меж собою шапок не скидаючи, або на дружньому бенкеті, як вони згадають старовину і як вони плачуть, неначе справді в турецькій неволі або у польського магнатства кайдани волочать, — то тойді і скажете, що «Енеїда» добра, а все-таки сміховина на московський шталт

Причина цієї непопулярности складна, очевидно. В її основі лежить мабуть особиста вдача автора «Чорної Ради» — горда, аристократична, яка при всій любови до людини неприхильна юрбі і її норовам. Коли до всього додати, що в нього була розвита одна дорогоцінна прикмета, яка дуже рідко стрічається між Українцями, себ-то сміливість висловити щиро свою думку, постояти за неї, хоч би вона й як не подобалась загалові.

Бажання життя пробивається у всіх його творах як золота нитка з-посеред різнобарвної тканини. Індивідуальність людська — без огляду на стан, народність і віру — є для нього свята. Терпіння і кривди людські порушували його все з однаковою силою, чи то були терпіння мужички, гнаної на панщину і лишаючої свою дитину під снопом, чи терпіння молодої княжни, котрої життя знівечив рідний батько, чи генеральші, котру мати продала за генерала, за палати, чи тої жидівочки, котра мститься криваво на рідному батькові за поругані права люблячого серця.