Урок 13. ТО Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХУІІІ - у перш. пол. ХІХ ст.

Кирило-Мефодіївське братство

«Руська трійця»

Головна руська рада

«Південне товариство» декабристів 

У травні 1848 р. українці Галичини створюють у Львові власний орган – Головну руську раду на противагу польській Центральній раді народовій

Демократизація суспільного життя імперії під час революції 1848 – 1849 рр. сприяла виданню Я.Головацьким альманаху «Русалка Дністрова»

Унаслідок утисків влади, в парламенті імперії, скликаному в липні 1848 р., українці не мали жодного депутата, це спричинило Львівське збройне повстання

Під проводом Л.Кобилиці «холерні бунти» селян Закарпаття впродовж 1848 – 1849 рр. набули організованого характеру; учасникам було висунуто чіткі економічні вимоги

створення «Руської трійці», видання альманаху «Русалка Дністрова»

видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові

проведення Слов'янського з'їзду в Празі, організація наукового товариства ім.. Т.Шевченка

заснування Руського інституту при Львівському університеті та товариства «Просвіта»

селянського руху під проводом Л.Кобилиці

реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ

селянських «холерних бунтів»

революції 1848 – 1849 рр.

польські та українські національно-представницькі інституції досягли порозуміння щодо майбутнього Галичини

представники українського населення стали залучатися до парламентської діяльності

українці здійснили збройні повстання в Галичі та Львові проти польського панування в Галичині

відбувся територіально-національний поділ Галичини на польську та українську автономні провінції 

Київ.

Львів.

Харків.

Чернівці. 

Слобожанщині

Західній Волині

Східній Галичині

Запорожжі 

«Руською трійцею».

«Собором руських учених».

Науковим товариством ім. Т. Шевченка.

«Південно-Західним відділом Російського географічного товариства».

переорієнтацію українського руху на Російську імперію

політизацію національно-визвольного руху в Австрійській імперії

розгортання національного руху під релігійними гаслами

початок національного відродження на західноукраїнських землях

1830 – 1831 рр.

1833 – 1837 рр.

1846 – 1847 рр.

1863 – 1864 рр.

1837 р.

1848 р.

1863 р.

1875 р.

установлення конституційної монархії, запровадження громадянського самоврядування, розбудова Росії як федеративної держави

повалення самодержавства шляхом військового перевороту, скасування кріпацтва, проголошення Росії унітарною республікою

піднесення національної свідомості українців Галичини, перетворення народної мови та літератури, пропаганда єдності українського народу

знищення царизму, утвердження демократичних прав і свобод для всіх громадян, створення федерації християнських слов'янських республік

розширення сфери вжитку української мови, поділ Галичини на дві провінції – Західну (польську) та Східну (українську)

православного

римо-католицького

протестантського

греко-католицького

«Руської трійці».

товариства «Просвіта».

«Собору руських учених».

освітнього товариства греко-католицьких священиків.

Російської імперії.

Німецької імперії.

Османської імперії.

Австрійської імперії.

українці здобули перший досвід діяльності в австрійському парламенті

Галичина та Закарпаття об’єднувалися в край – Королівство Галіції і Лодомерії

змінилося правове становище українського селянства та греко-католицької церкви

посилився вплив українських політичних партій, лояльних до Габсбургів

ліквідовано мережу греко-католицьких семінарій

закрито Львівський університет і «Руський інститут»

підпорядковано всі приватні гімназії римсько-католицькій церкві

запроваджено систему початкових шкіл із рідною мовою навчання

Закарпаття

Галичина

Поділля

Волинь

Іван Вагилевич

Лук'ян Кобилиця

Іван Гуркевич

Іван Капущак

"Руська трійця"

"Галицько-Руська матиця"

Головна Руська Рада

Польська Рада Народова