Узагальнення знань з теорії української мови

додаток, означення, обставина

основна частина речення, що складається з його головних членів: підмета і присудка, — чи одного з них.

синтаксичний розбір речення

сукупність стилістичних засобів мови

пряма мова та слова автора

А: "П?"

очр - УС

УС : очр

"П",- а.-"П"

"П!"- а

односкладні речення поділяються на називні та обставинні

підмет та присудок - це другорядні члени речення

складне речення відрізняється від простого кількістю присудків

форми дієслова: особова, безособова, інфінітив, дієприкметник, дієприслівник

поширюється речення однорідними членами речення

непрямі відмінки - це всі, крім Н.В.

односкладне речення відрізняється від двоскладного кількістю граматичних основ

дієслово відмінюється за відмінками

ускладнюється речення зворотами, звертаннями, вставними словами, очр

дійсний, умовний, наказовий - це способи дієслів

підмет і присудок не є словосполученням

В українській мові 33 звуки

Голосні звуки творяться голосом і шумом

Голосні звуки творяться тільки голосом

Звук - найменша подільна одиниця синтаксису

Приголосні звуки творяться тільки голосом

Синтаксис — вивчає словосполучення та речення, їх будову, типи й об'єднання в надфразні одиниці.

Фонетика — .наука про укладання словників

Лексикографія — вивчає звуковий склад мови

Граматика — вивчає лексику (словниковий склад мови)

Лексикологія —вивчає будову мови.

займенник —де? коли? чому? як?

іменник — хто?, що?

числівник — скільки? котрий?

прислівник — хто? що? який? чий? котрий? скільки?

прикметник — який?, яка?, чий?

дієслово - що робити? що зробити?

У простому реченні двокрапку ставимо перед однорідними членами після узагальнювальних слів

Тире ставимо між підметом і присудком, коли один або обидва з цих членів речення виражені інфінітивом

Крапку з комою ставимо між реченнями, що входять до безсполучникового складного речення, коли вони поширені або в середині їх уже є розділові знаки

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а якщо в середині або після неї, то виділяються комою й тире і пишуться з малої букви.

Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора замість коми ставиться двокрапка.

окличні, питальні, спонукальні

розповідні, питальні, заперечні

стверджувальні, заперечні

розповідні, питальні, спонукальні

розповідні, питальні, стверджувальні

звертання бувають односкладні та двоскладні

речення бувають повні, неповні

називний, родовий, давальний,знахідний, орудний, місцевий - це відмінки

речення бувають сполучникові та безсполучникові

дієприкметник та дієприслівник - це особові форми дієслова

І особа однини - себе

ІІ особа однини - ти

ІІІ особа однини - воно

І особа множини - ми

ІІ особа множини - ви

ІІІ особа множини - вони

ІІ дієвідміна - ать, ять

І дієвідміна - уть, ють

І особа однини - я

ІІ особа однини - ти

ІІІ особа однини - він, вона, воно

Вставні слова поширюють речення

Дієприслівник змінюється за особами та родами

Дієприслівниковий зворот не є членом речення

Безособові, означено - особові, неозначено - особові, узагальнено - особові - це види односкладних речень групи присудкових

Звертання іноді може виступати підметом