Уживання похідних сполучників

Як/би мені хотілося, щоб літо ніколи не закінчувалося!

Про/те , що сьогодні свято, ми дізналися випадково.

Як/би ви прокинулися раніше, то не запізнилися б.

Станьте за/те дерево, у якого розкішна крона.

І сказала мати: ”Як/би ти, сину, йшов в отаку погоду?”.

Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немов/би все заснуло.

Що/б улітку не вродило, те зимою не завадить.

То/ж сіль землі, то/ж сила молода ішла на смерть, на згубу неминучу.

Вибач мені за/те, що була неввічлива.

Ранні птахи сповістили про/те, що займається новий день.

Як/би не переймався, балачками визнання не здобудеш.

Як/би знали, не те б заспівали.

Ми вірші пишемо про/те, як стати біля дум на варті.

Я хочу жити так, що/б серце билось в такт з гарячим серцем рідного народу.

Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.

Всяк лицар має з королем ходити у походи, за/те він матиме собі і ласку, й нагороди.

Як/би дівчата не любили гомоніти, а мовчать.

Як/би не було важко, іди до своєї мети.

Як/би знав я чари, що спиняють хмари.

Як/би там не було, ми мали це перевірити.

Що\б там не кричало, біжий не оглядайся.

Що\б жить – ні в кого права не питаю.

Що\б не трапилося – будь людиною.

Що\б улітку не вродило, те зимою не завадить.