Валентина Вздульська "Горобине Різдво"

Легенда.

Оповідання.

Казка.

Вірш.

Воскресіння.

Покрова. 

Різдво.   

Благовіщення.

Чуб.

Цвірінькало.

Стрибун.

Ловивітер.

Стрибун.

Ловивітер.

Чуб.

Цвірінькало.

Калини.

Ліщини.

Бузини.

Бузку.

В них змерзли лапки та дзьобики.

Їм було весело разом.

Вони були ситі й задоволені.

Вони мовчки тремтіли від холоду.

Святого Миколая.

Ангела.

Маленьку дівчинку.

Розбишаку Цвірінькала.

Про те, як він заглядав до кожної домівки і радів приготуванням людей до свята.

Про те, як ніхто на землі не чекає на радісну звістку про народження Царя, тому він знесилився і впав.

Про те, як він сильно втомився.

Він зажурився, бо «в місті не лишилося нікого, хто зрадів би народженню Спасителя».

Він був дуже голодний, бо все засипало снігом і скалками льоду. 

Він дуже змерз і хотів потрапити у теплу хатинку.

Був стомлений.

Образився на людей.

Впав на землю й зламав крила.

 Злетів високо в небо.

Сидів на пеньочку й сумував.

Пішов світ за очі від цього містечка.

Гірко заплакав.

збудила ваша пісенька.

збудив ваш гамір.

збудило ваше цвірінькання.

збудило ваша метушня.

Заспівали.

Віддали свої крила.

Запросили до себе святкувати Різдво.

Сказали, що їх серця радіють народженню Спасителя! 

Засяяла Святвечірня Зоря.

З-за хмар вийшло Сонечко.

Місяць освітив своїм сяйвом Землю.

Розбишака Цвірінькало вистромив сердитого дзьоба з украденого гніздечка.

Матусі покидали свої каструлі й ополоники.

Попрокидалися тварини.

Татусі повскакували з-за столу.

Дітлахи відклали подарунки.

В будиночку Ангела.

В чарівному саду.

У гостинній хатинці добрих людей.

У чаівному лісі.